Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С. Колодійчука В.М.

Савченко В.О. Сімоненко В.М.

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_3, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Династія», про стягнення боргу за кредитним договором з поручителя; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про визнання договору поруки неукладеним,

У серпні 2010 року ПАТ «Сведбанк» звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору від 29 січня 2009 року ТОВ «Династія Україна» отримало кредитні кошти у розмірі 4 700 тис. грн. На забезпечення виконання кредитного договору банк 29 січня 2009 року уклав із ОСОБА_3 договір поруки. У результаті порушення умов кредитного договору утворилася заборгованість. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 5 663 183 грн. 58 коп.

У вересні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Сведбанк», в якому посилаючись на те, що він договір поруки не підписував, просив визнати договір поруки від 29 січня 2009 року неукладеним.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2011 року позовні вимоги ПАТ «Сведбанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором № 35-КЛ від 20 листопада 2006 року в розмірі 5 663 183 грн. 58 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Сведбанк» судові витрати по справі. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 лютого 2012 року рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2011 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2012 року у відкритті касаційного провадження відмовлено.

У січні 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2012 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

ОСОБА_3 посилається на те, що суди касаційних інстанцій неоднаково застосовують одні й ті ж самі норми матеріального права, а саме ст. 16, ч. ч. 1, 4 ст. 559 ч. 1 ст. 251, ч. 1 ст. 252, ст. 526 ЦК України.

До заяви про перегляд судового рішення як приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, додано копії: ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2012 року у справі за позовом про визнання договору поруки припиненим; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2012 року у справі за позовом про визнання поруки припиненою; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2012 року у справі за позовом про припинення договору поруки; постанови Верховного Суду України від 21 листопада 2012 року у справі за позовом про визнання договору поруки припиненим; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2012 року у справі за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) «Про судову практику застосування статей 353- 360 Цивільного процесуального кодексу України» постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й не відбулося застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України (1618-15) , і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Наданими для порівняння ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2012 року; ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2012 року; ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2012 року скасовано судові рішення попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд, тобто остаточного вирішення спору по суті не відбулося, а, відтак, вказані судові рішення не можуть бути прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Крім того, відповідно до роз'яснень наданих у п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) «Про судову практику застосування статей 353- 360 Цивільного процесуального кодексу України» роз'яснено, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.

Зі змісту заяви та доданої до неї копії ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2012 року не вбачається неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки з ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2012 року, на яку заявник посилається як на підставу неоднакового застосування норм матеріального права, випливають різні підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини. Зокрема, у справі, яку заявник просить переглянути, позов пред'явлено про визнання договору поруки неукладеним з підстав його непідписання, а в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2012 року вирішено питання про припинення поруки з підстав збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди.

Щодо постанови Верховного Суду України від 21 листопада 2012 року, то відповідно до роз'яснень, наданих у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) «Про судову практику застосування статей 353- 360 Цивільного процесуального кодексу України», судовими рішеннями, на які заявник посилається на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК, можуть бути рішення: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ; Вищого адміністративного суду України; Вищого господарського суду України; Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалені як судом касаційної інстанції; апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року № 697-V (697-16) .

Постанова Верховного Суду України від 21 листопада 2012 року, прийнята за результатами перегляду ухвал Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, не входить до переліку судових рішень, якими можна обґрунтовувати неоднакове застосування касаційною інстанцією одних й тих самих норм матеріального права.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за позовом публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_3, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Династія», про стягнення боргу за кредитним договором з поручителя; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про визнання договору поруки неукладеним до провадження Верховного Суду України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.