Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Савченко В.О., Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Бучацький консервний завод», арбітражного керуючого Микитіва Олега Ігоровича про стягнення заборгованості по заробітній платі за касаційними скаргами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та його представника - ОСОБА_8 на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 1 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2012 року,

У квітні 2012 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовами до товариства з обмеженою відповідальністю «Бучацький консервний завод», арбітражного керуючого Микитіва Олега Ігоровича про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 10 квітня 2012 року позови об'єднано в одне провадження.

Позовні вимоги мотивували тим, що перебували із відповідачем у трудових відносинах, при звільненні з ними не провели повного розрахунку, не виплатили заборгованість по заробітній платі за період з 1 січня 2010 року до 6 червня 2011 року, не в повному розмірі виплатили вихідну допомогу та компенсацію за невикористані відпустки за період роботи з 2005 року до 2010 року.

Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 1 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2012 року, у задоволенні позовів відмовлено.

У касаційних скаргах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та його представник - ОСОБА_8 просять ухвалені у справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.

Суди попередніх інстанцій правильно визначили характер спірних правовідносин, вірно застосували положення норм матеріального права й дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та його представника - ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 1 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.