6-112св10 Про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки - 30.03.2011 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ессе", ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про розірвання кредитного договору, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2010 року,

У січні 2010 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", яке є правонаступником ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", звернулося до суду з позовом до ТОВ "Ессе" та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 22 травня 2008 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Ессе" укладено договір про невідновлювальну кредитну лінію № 20-01-08. 22 травня 2008 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ТОВ "Ессе" та ОСОБА_3. укладено договір поруки, згідно з яким останній взяв на себе обов’язок у повному обсязі відповідати перед банком за своєчасне та повне виконання ТОВ "Ессе" зобов’язань за вказаним договором про невідновлювальну кредитну лінію. ТОВ "Ессе" належним чином не виконує умови кредитного договору. Просило суд стягнути солідарно з ТОВ "Ессе" та ОСОБА_3 1 036 593 грн. 02 коп. заборгованості за договором про невідновлювальну кредитну лінію № 20-01-08 від 22 травня 2008 року.

ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про розірвання кредитного договору, посилаючись на те, що відбулася зміна істотних обставин, а саме значне зростання курсу євро по відношенню до гривні. Просив суд розірвати договір про невідновлювальну кредитну лінію № 20-01-08 від 22 травня 2008 року.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2010 року позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. Стягнуто солідарно із ТОВ "Ессе" та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" 1 036 593 грн. 02 коп. заборгованості за договором про невідновлювальну кредитну лінію № 20-01-08 від 22 травня 2008 року . Вирішено питання про розподіл судових витрат у справі.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2010 року вказане рішення суду першої інстанції у частині позовних вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ТОВ "Ессе" про стягнення заборгованості скасовано та закрито у цій частині провадження у справі. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі в частині спору між юридичними особами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку про те, що не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, відповідно до ст. 16 ЦПК України, оскільки позовні вимоги банку виникли з договорів поруки та кредиту, які можуть бути самостійним і окремим предметом позову.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна.

Згідно з п. 2.1 договору поруки № 37, який укладено 22 травня 2008 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ТОВ "Ессе" та ОСОБА_3., у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст. 543 ЦК України).

Солідарну відповідальність перед кредитором несуть і боржник, і поручитель, якщо інше не встановлено договором поруки відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України. Такі правовідносини регулюються і нормами цивільного, і нормами господарського законодавства в залежності від суб’єктів (юридичної чи фізичної особи – поручителя і (або) боржника).

Суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов’язок чи право стягнення є солідарним (ч. 1 ст. 216 ЦПК України).

Таким чином, ч. 1 ст. 543 ЦК України та ст. 216 ЦПК України є виключенням із загального правила, встановленого ст. 16 ЦПК України. Тому, у випадку виникнення солідарного обов’язку фізичної та юридичної особи позов може бути пред’явлено до обох боржників в порядку цивільного судочинства.

Крім того, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині стягнення грошових коштів з ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права.

У п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" (v0014700-09) роз’яснено, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.

У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Проте суди вказаного не врахували та визначили розмір заборгованості у гривневому еквіваленті за курсом, який встановлено Національним банком України станом на 8 грудня 2009 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові рішення в частині позовних вимог ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ТОВ "Ессе", ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, який повинен урахувати наведене й залежно від установленого вирішити спір.

Рішення судів у частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про розірвання кредитного договору ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2010 року в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ессе", ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.