Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод" до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи Орендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації", Запорізька міська рада, про визнання договорів купівлі-продажу і третейської угоди недійсними, скасування рішення третейського суду, за касаційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 9 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 14 жовтня 2010 року,

У червні 2009 року Закрите акціонерне товариство з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод" (далі – ЗАТ "ЗАЗ") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6., ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи Орендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" (далі – ОП "ЗМБТІ"), Запорізька міська рада, про визнання договорів купівлі-продажу і третейської угоди недійсними, скасування рішення третейського суду.

Позивач зазначав, що ОСОБА_6. орендував на території Відкритого акціонерного товариством (далі – ВАТ) "Трест "Запоріжалюмінбуд" нежитлові приміщення для здійснення господарської діяльності з надання авторемонтних послуг. На орендованій території самочинно збудував бокс для ремонту автомобілів.

4 грудня 2006 року він продав цей бокс ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу, який нотаріально посвідчено не було. Згідно третейської угоди, укладеної 15 січня 2007 року між ОСОБА_6. та ОСОБА_8 спір щодо виконання укладеного між ними договору купівлі-продажу було передано на розгляд третейського судді Тарана А.Ю.

рішенням третейського суду від 22 лютого 2007 року зазначений договір купівлі-продажу боксу для ремонту автомобілів визнаний дійсним.

В подальшому ОСОБА_8 зареєструвала своє право власності на цей бокс в ОП "ЗМБТІ" та 16 серпня 2007 року відчужила його за договором купівлі-продажу ОСОБА_9

12 лютого 2007 року між ЗАТ "ЗАЗ" та ВАТ "Трест "Запоріжалюмінбуд" було укладено договір купівлі-продажу усіх належних останньому об'єктів нерухомості з правом користування земельною ділянкою 0,9925 га за адресою м. Запоріжжя вул. Чубанова, 5. При цьому ВАТ "Трест "Запоріжалюмінбуд" повідомило ЗАТ "ЗАЗ" про передачу боксу у власність останнього.

ЗАТ "ЗАЗ" зазначений бокс було знесеного.

рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_9 до ЗАТ "ЗАЗ" про відшкодування шкоди, яке набрало законної сили, стягнуто із ЗАТ "ЗАЗ" на користь ОСОБА_9 1369951 грн. у відшкодування матеріальної шкоди за знесення, належного позивачу боксу для ремонту автомобілів, та 1500 грн. компенсації моральної шкоди.

При визначенні розміру шкоди у цій справі, суд виходив з того, що бокс для ремонту автомобілів має статус нерухомого майна, а тому стягнув із ЗАТ "ЗАЗ" його ринкову вартість.

Оскільки спірний бокс для ремонту автомобілів було збудовано самочинно, ОСОБА_6. не набув на нього права власності й не мав права розпорядитися ним, третейська угода від 15 січня 2007 року суперечить вимогам Закону України "Про третейські суди" (1701-15) , а стягнення за рішенням суду із ЗАТ "ЗАЗ" ринкової вартості знесеного боксу порушує права позивача, ЗАТ "ЗАЗ" просило суд визнати зазначені договори купівлі-продажу боксу для ремонту автомобілів і третейську угоду недійсними та скасувати рішення третейського суду.

Р ішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 9 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Запорізької області від 14 жовтня 2010 року, позов задоволено: договір купівлі-продажу боксу для ремонту автомобілів від 4 грудня 2006 року та третейську угоду від 15 січня 2007 року, укладені між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 та ОСОБА_8, визнані недійсними; рішення третейського суду від 22 лютого 2007 року про визнання договору купівлі-продажу боксу для ремонту автомобілів від 4 грудня 2006 року дійсним скасовано; договір купівлі-продажу спірного боксу, укладений 16 серпня 2007 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, визнано недійсним та вирішено питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_9 посилається на неправильне застосування судами норм процесуального права та порушення норм матеріального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ЗАТ "ЗАЗ" указує на те, що судові рішення, на його думку, є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оспорюванні правочини порушують право позивача внаслідок пред'явлення до нього позову про відшкодування вартості зруйнованого боксу для ремонту автомобілів, а також впливають на його інтереси, як особи, яка здійснює оформлення земельної ділянки під придбаним майновим комплексом.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, за змістом цієї норми цивільне право підлягає захисту у випадку коли має місце його реальне порушення.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) ).

Вбачається, що ЗАТ "ЗАЗ" стороною оспорюваних правочинів не було. Пред'явлення до цього товариства позову про відшкодування шкоди та можливі, на думку позивача, перешкоди в оформленні права на земельну ділянку по АДРЕСА_1 з урахуванням фактичної відсутності спірної будівлі за вказаною адресою, в зв'язку з її знесенням, не можна вважати подіями, які свідчать про порушення спірними правочинами прав позивача.

Апеляційний суд, у порушення вимог ст. 303 ЦПК України, на зазначені обставини уваги не звернув та належним чином не перевіривши доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_9

Оскільки фактичні обставини справи встановлені судами вірно, але неправильно застосовані норми матеріального закону, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст. 341 ЦПК України ухвалені судові рішення скасувати й постановити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_9 задовольнити.

рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 9 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 14 жовтня 2010 року скасувати. У позові Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод" до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи Орендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації", Запорізька міська рада, про визнання договорів купівлі-продажу і третейської угоди недійсними, скасування рішення третейського суду відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.