Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого: Дьоміної О.О.,

суддів: Кузнєцова В.О., Штелик С.П.,

Мартинюка В.І., Юровської Г.В.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення вартості не облікованої еклектичної енергії, за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" на рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 26 серпня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 6 жовтня 2010 року,

У червні 2010 року ВАТ "Донецькобленерго" звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 12 лютого 2010 року працівниками Докучаєвського району електричних мереж за місцем проживання відповідачів, а саме: АДРЕСА_1, було виявлено порушення правил користування електричною енергією шляхом самовільного підключення до електричної мережі, про що було складено акт. Просило суд стягнути з відповідачів на його користь 356 грн. 15 коп. не облікованої електричної енергії.

Рішенням Докучаєвського міського суду Донецької області від 26 серпня 2010 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 6 жовтня 2010 року, у задоволенні позову ВАТ "Донецькобленерго" відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ "Донецькобленерго" просить скасувати ухвалені у справі рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ВАТ "Донецькобленерго", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ВАТ "Донецькобленерго" не надав суду доказів, що самовільне підключення до електричної мережі сталося з вини відповідачів; акт про порушення правил користування електричною енергією не відповідає Правилам користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) ( далі – Правила).

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд також надав правову оцінку діям позивача щодо відключення квартири від електропостачання.

Однак з висновками судів погодитися не можна з таких підстав.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24- 27 Закону України "Про електроенергетику", Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 року № 1416 (z0919-99) та Правилами (1357-99-п) .

Відповідно до п. 48 Правил (1357-99-п) споживач несе відповідальність згідно із законодавством за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки.

Згідно з п. 1 Правил (1357-99-п) самовільне підключення - це споживання електричної енергії без укладення з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил (1357-99-п) .

Судом встановлено, між сторонами у справі виникли фактичні договірні відносини щодо постачання та споживання електричної енергії. 23 листопада 2009 року квартиру АДРЕСА_1 було відключено від електропостачання у зв’язку з несплатою за спожиту електричну енергію. 12 лютого 2010 року працівниками Докучаєвського району електричних мереж виявлено, що вказана квартира самовільно підключена до електричної мережі, та складно акт про порушення правил користування електричною енергією (1357-99-п) .

Разом з цим судом не враховано, що встановлення особи, яка здійснила самовільне підключення, не має правового значення для настання відповідальності у разі самовільного підключення, оскільки електрична енергія використовувалася споживачем і саме на останнього покладено відповідальність за порушення Правил (1357-99-п) .

Звернувшись до суду з позовом, ВАТ "Донецькобленерго" просило стягнути з відповідачів вартість не облікованої електричної енергії внаслідок самовільного підключення до електричної мережі. .

Проте із акту про порушення правил користування електричною енергією від 12 лютого 2010 року не убачається, що електричну енергію спожито поза приладами обліку (а.с. 39).

Вирішуючи спір, суд у порушення статей 213, 214 ЦПК України на вказане уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився щодо характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами у справі, а також не указав, які саме норми Правил порушено позивачем при складанні акту про порушення правил користування електричною енергією від 12 лютого 2010 року.

Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Крім того, судом апеляційної інстанції не враховано, що перевірка законності відключення енергопостачальником споживача знаходиться поза межами заявленого позову й не впливає на оцінку дій споживача при доведеності факту його самовільного підключення до енергопостачання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій повинні бути скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" задовольнити.

Рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 26 серпня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 6 жовтня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.