Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Юровської Г.В., Мазур Л.М., Сімоненко В.М., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на корпоративні права на приватне підприємство "Юридичне агентство", визнання недійсною та скасування державної реєстрації змін до установчих документів приватного підприємства "Юридичне агентство" від 14 травня 2007 року, пов’язаної із втратою документів, визнання недійсною та скасування державної реєстрації змін до установчих документів приватного підприємства "Юридичне агентство" від 16 травня 2007 року, пов’язаної із зміною засновника, визнання недійсною та скасування державної реєстрації змін до установчих документів приватного підприємства "Юридичне агентство" від 26 грудня 2007 року, пов’язаної зі зміною засновника, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Львівської області від 11 листопада 2010 року,

У листопаді 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_5, який був власником ПП "Юридичне агентство" на підставі нотаріально посвідченої заяви від 31 травня 2006 року передав йому корпоративні права на ПП "Юридичне агентство". Крім цього, у цей же день між ними укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав підприємства. Зазначені документи за їхньою спільною згодою були поміщені до банківського сейфу з умовою користування сейфом виключно у присутності двох клієнтів.

Оскільки ним усі зобов’язання за договором купівлі-продажу були виконані, а ОСОБА_5 взятих на себе зобов’язань не виконує, відмовляє у забезпеченні вільного доступу до сейфу, виготовив нові правовстановлюючі документи на спірне підприємство та 15 травня 2007 року незаконно продав корпоративні права на спірне підприємство ОСОБА_6, який у подальшому за договором купівлі-продажу від 21 грудня 2007 року продав ці права ОСОБА_7, просив визнати за ним право власності на корпоративні права ПП "Юридичне агентство" та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів зазначеної юридичної особи.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 10 вересня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено: визнано за ОСОБА_4 право власності на корпоративні права на ПП "Юридичне агентство"; визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ПП "Юридична агентство" від 14 травня 2007 року, пов’язану з втратою документів; визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ПП "Юридичне агентство" від 16 травня 2007 року, пов’язану із зміною засновника; визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ПП "Юридичне агентство" від 26 грудня 2007 року, пов’язану із зміною засновника.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 11 листопада 2010 року рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 вересня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду й залишення без змін рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків апеляційного суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 11 листопада 2010 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.