Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Дьоміної О.О.

суддів: Гвоздика П.О., Кузнєцова В.О.,

Ткачука О.С., Штелик С.П.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Бердянського міжрайонного прокурора, в інтересах Фонду державного майна України, до ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства "Азовкабель", третя особа – приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 12 жовтня 2010 року, -

У березні 2008 року Бердянський міжрайонний прокурор, в інтересах Фонду державного майна України, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства "Азовкабель" про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 травня 2010 року у задоволенні позовних вимог Бердянського міжрайонного прокурора, в інтересах Фонду державного майна України, до ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства "Азовкабель", третя особа – приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 12 жовтня 2010 року апеляційні скарги Бердянського міжрайонного прокурора та Фонду державного майна України задоволено.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 травня 2010 року скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Бердянського міжрайонного прокурора, в інтересах Фонду державного майна України, до ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства "Азовкабель", третя особа – приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договору купівлі-продажу недійсним задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, що розташовані у м. Бердянську по вул. Кабельників, 3 н від 24 січня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Азовкабель" м. Бердянськ Запорізької області і ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 148.

Зобов’язано ОСОБА_3 повернути Відкритому акціонерному товариству "Азовкабель" м. Бердянськ Запорізької області комплекс будівель та споруд, загальною площею 1440,2 кв. м, зазначені в договорі купівлі-продажу від 24 січня 2007 року та зобов’язано Відкрите акціонерне товариство "Азовкабель" повернути ОСОБА_3 суму 201200,00грн., отриману за договором купівлі-продажу від 24 січня 2007 року.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення Апеляційного суду Запорізької області від 12 жовтня 2010 року та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги позивача, суд апеляційної інстанції зазначив, що спірні споруди та будівлі не включено в список майна ВАТ "Азовкабель", яке підлягає реалізації в процесі реструктуризації підприємства, також підприємство уклало з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу будівель і споруд колишньої їдальні без отримання згоди комісії по реструктуризації на відчуження майна і без наявності рецензованого звіту про його вартість.

В касаційній скарзі, поряд з іншими доводами, заявник посилається на ту обставину, що ухвалюючи рішення в даній справі та зазначаючи, що спірні споруди та будівлі не включено в список майна ВАТ "Азовкабель", яке підлягає реалізації в процесі реструктуризації підприємства, суд апеляційної інстанції не дослідив даної обставини, оскільки переліки майна (основних засобів) ВАТ "Азовкабель", яке підлягає реалізації в процесі реструктуризації підприємства в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи встановила, що

розділом 2 проекту реструктуризації ВАТ "Азовкабель" затверджений план заходів з реструктуризації ВАТ "Азовкабель", де в п.2.3 передбачено необхідність визначення переліку основних фондів, що підлягають продажу, передачі в оренду, списанню або іншому використанню (т.2, а.с.99-229).

Однак в матеріалах справи такі переліки відсутні. Пленум Верховного Суду України у постанові від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі" (v0014700-09) вказав наступне:

Рішення суду як найважливіший акт, правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 213 ЦПК).

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають, оскільки ухвалюючи рішення в даній справі суди допустили неповноту з"ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та ( або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд з підстав, передбачених ч.2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 336, ч.2 ст. 338, п.2 ч.1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 травня 2010 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 12 жовтня 2010 року скасувати і передати справу для розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.