Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Гвоздика П.О., Ткачука О.С,

Кузнєцова В.О., Штелик С.П., -

розглянувши в судовому засіданні справу позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 11 листопада 2010 року,

У січні 2010 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі – ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідачі не виконують прийняті на себе зобов’язання по поверненню грошових коштів, отриманих унаслідок укладення кредитного договору № 1101749600 від 7 липня 2006 року. Просило стягнути з ОСОБА_3 кредитну заборгованість у повному обсязі і за рахунок будь-якого майна у розмірі 401 576 грн. 45 коп. та звернути стягнення на предмет іпотеки – трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, 4, яка на праві власності належить ОСОБА_4

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 11 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить скасувати ухвалені судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Обґрунтовуючи відмову у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ПАТ "УкрСиббанк" в односторонньому порядку змінило умови кредитного договору шляхом збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами, чим порушило вимоги ст. ст. 525, 651 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ).

Із зазначеними висновками судових інстанцій погодитись не можна, оскільки суди дійшли його без достатнього з’ясування всіх обставин справи, неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини сторін.

Відповідно до вимог ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).

Згідно п. 9.2 договору про надання кредиту № 1101749600 від 7 липня 2006 року сторони домовлялись про зміну розміру процентної ставки в сторону збільшення у випадках передбачених у підпункті "б" Договору, без підписання сторонами додаткових умов про зміну розміру процентної ставки, шляхом направлення позичальнику банківського повідомлення не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни процентної ставки (а.с. 12).

З огляду на вищезазначене, висновки суду щодо односторонньої зміни ПАТ "УкрСиббанк" умов договору спростовуються текстом кредитного договору в якому сторони висловили своє волевиявлення шляхом його підписання.

У порушення ст. ст. 213, 214 ЦПК України суд першої інстанції не звернув уваги на докази надані ПАТ "УкрСиббанк" про направлення банківських повідомлень на адресу відповідачів, що вплинуло на законність та обґрунтованість ухваленого у справі рішення (а.с. 79, 89).

Апеляційний суд у порушення ст. 303 ЦПК України на зазначені порушення уваги не звернув, не визначився із характером спірних правовідносин та нормою права, яка підлягає застосуванню до їх регулювання і помилково залишив оскаржуване судове рішення без змін.

За таких обставин ухвалені судові рішення не можуть залишатися в силі і підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 11 листопада 2010 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.