Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого: Дьоміної О.О.,

суддів: Гвоздика П.О., Писаної Т.О.,

Кузнєцова В.О., Ткачука О.С.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Васильківського відділу Київської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації переходу права власності, за касаційними скаргами ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 21 жовтня 2010 року,

У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, 6 жовтня 1999 року рішенням виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області № 64 йому передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. 19 квітня 2003 року було виготовлено та зареєстровано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку на його ім’я, який втрачено у Гвоздівській сільській раді Васильківського району Київської області. У грудні 2003 року частина зазначеної земельної ділянки без посереднього вилучення була передана сільською радою ОСОБА_4, а останній відчужив її ОСОБА_5

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 21 жовтня 2010 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯГ № 219224, реєстраційний № 61563 від 6 лютого 2007 року, виданий ОСОБА_4 Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,1177 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладений 17 квітня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку серія ЯЖ № 214182 реєстраційний № 83102 від 24 лютого 2008 року, виданий ОСОБА_5 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційних скаргах ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять скасувати ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 у порядку, передбаченому земельним законодавством, набув право власності на спірну земельну ділянку, а Гвоздівська сільська рада Васильківського району Київської області передала у власність ОСОБА_6 земельну ділянку з порушенням вимог ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України 2001 року.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не надано доказів на підтвердження набуття ним права власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Проте з висновками судів погодитися не можна з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України 1990 року у редакції Закону України № 2196-XII від 13 березня 1992 року (2196-12) до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 3 Земельного кодексу України 1990 року у редакції Закону України № 2196-XII від 13 березня 1992 року (2196-12) повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 5 ст. 116 Земельного Кодексу України 2001 року надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області від 27 липня 1999 року № 49/2 надано ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,15 га по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських будівель.

Рішенням виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області від 6 жовтня 1999 року № 64 вказану земельну ділянку передано у приватну власність ОСОБА_3

Вирішуючи спір, суди у порушення статей 213, 214 ЦПК України не з’ясували чи були делеговані виконавчому комітету Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області повноваження щодо передачі земельних ділянок у власність на момент прийняття вказаних рішень та чи вилучалась спірна земельна ділянка у позивача перед передачею її у приватну власність ОСОБА_4

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, який повинен урахувати наведене й залежно від установленого вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 21 жовтня 2010 року та рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.