Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Дьоміної О.О.,

суддів: Гвоздика П.О., Кузнєцова В.О.,

Ткачука О.С., Штелик С.П.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 1 листопада 2010 року,

У липні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів для сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання, починаючи з моменту подання позову та до закінчення навчання по 25 червня 2010 року, у розмірі заробітку (доходу) щомісячно, мотивуючи тим, що відповідач є батьком дитини, яка навчається в Житомирській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 36 імені Я. Домбровського і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 5 жовтня 2009 року позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку із заявою позивачки про залишення вказаного позову без розгляду.

6 жовтня 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з тим самим позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 16 жовтня 2009 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів.

25 травня 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду із новою позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_4 на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної дитини, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з моменту подання заяви в розмірі 25 % від всіх видів (доходу) заробітку відповідача.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 8 липня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання, у розмірі ? заробітку (доходу), починаючи з 6 жовтня 2009 року по 25 червня 2010 року. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 1 листопада 2010 року рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 8 липня 2010 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

У грудні ОСОБА_3 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Житомирської області від 1 листопада 2010 року та залишити в силі рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 8 липня 2010 року з підстав порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.

Стягнення аліментів на дітей, які досягли повноліття, з підстав, передбачених статтями 198, 199 Сімейного кодексу України, здійснюється у судовому порядку за новою позовною заявою.

Згідно з частини 1 статті 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (стаття 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (стаття 184 Сімейного кодексу України ) і виплачуються щомісячно.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (v0003700-06) за змістом статті 185 Сімейного кодексу України передбачено участь батьків у додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом). І визначаються у твердій грошовій сумі, оскільки йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішеннях окремо. Проте Корольовський районний суд м. Житомира на це уваги звернув. Позов від 25 травня 2010 року ОСОБА_3 належним чином не розглянуто.

За змістом статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" негайному виконанню підлягають рішення про стягнення аліментів, в межах платежів, вирахуваних за один місяць, а також про стягнення усієї суми боргу по цих виплатах, якщо рішенням передбачено її негайне. Порядок стягнення аліментів визначено у статті 74 зазначеного закону, а також у статтях 194- 197, 274 Сімейного кодексу України. Не зрозуміло з яких підстав суд першої інстанції зазначив, що негайному виконанню підлягає стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, а не з 6 жовтня 2009 року по 25 червня 2010 року.

Апеляційний суд Житомирської області зазначивши у рішенні від

1 листопада 2010 року, що мати не має право заявляти вимоги про стягнення на її користь аліментів на утримання повнолітньої дитини, не аргументував свою позицію нормами матеріальними права та не врахував положень частини 3 статті 199 Сімейного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про необхідність скасування рішення апеляційного суду Житомирської області від 1 листопада 2010 року з підстав передбачених статтею 338 ЦПК України та передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання по суті з урахуванням позовних вимог ОСОБА_3 від 25 травня 2010 року.

Керуючись статтями 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 1 листопада 2010 року скасувати. Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.