Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Гончара В.П., Дербенцевої Т.П.,

Євграфової Є.П., Мартинюка В.І., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" (далі – ПАТ "Банк Золоті ворота") в особі філії ПАТ "Банк Золоті ворота" в м. Києві, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю "Союз ЛТД" (далі – ТОВ "Союз ЛТД") про визнання договору поруки недійсним за касаційною скаргою ПАТ "Банк Золоті ворота" в особі філії ПАТ "Банк Золоті ворота" в м. Києві на рішення апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2010 року,

У січні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно з договором поруки він поручився перед відповідачем за виконання ТОВ "Союз ЛТД" своїх зобов’язань за договором на мультивалютну кредитну лінію від 14 листопада 2007 року, при цьому поручитель (позивач) зобов’язався перед кредитором (відповідачем) повернути кредит у сумі 11 млн. грн. до 13 листопада 2010 року включно, сплатити проценти за користування кредитом за ставкою 28 % річних у гривнях, 19 % річних у доларах США, неустойку за несвоєчасну сплату процентів і повернення кредиту, збитків кредитора у зв’язку з неналежним виконанням ТОВ "Союз ЛТД" зобов’язань за кредитним договором. ОСОБА_3 вважає, що при укладенні договору поруки допущено порушення вимог законодавства, у зв’язку з чим просив визнати його недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2010 року рішення районного суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним договір поруки, укладений між ТОВ "Союз ЛТД" та ПАТ "Золоті ворота" 5 грудня 2008 року.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 30 листопада 2010 року виправлено описку в резолютивній частині рішення суду, визнано недійсним договір поруки від 5 грудня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ "Золоті ворота".

У касаційній скарзі ПАТ "Банк Золоті ворота" в особі філії ПАТ "Банк Золоті ворота" в м. Києві просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення районного суду та визнаючи недійсним договір поруки, апеляційний суд виходив із того, що при укладанні цього договору ОСОБА_3 не міг передбачити зміни курсу національної валюти відносно долару США, чим відповідач ввів поручителя в оману щодо валюти основного зобов’язання та зумовив спотворення формування волі поручителя.

Проте з цим висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Судом установлено, що 14 листопада 2007 року між ТОВ "Союз ЛТД" та АКБ "Золоті ворота", правонаступником якого є ПАТ "Банк Золоті ворота", укладено договірна мультивалютну кредитну лінію (відновлювальну) (а.с.6-8).

На забезпечення виконання цього договору 5 грудня 2008 року укладено договір поруки, згідно з яким директор ТОВ "Союз ЛТД" - ОСОБА_3 поручився перед банком за виконання ТОВ "Союз ЛТД" своїх зобов’язань за кредитним договором та іншими договорами про зміни до нього.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 546 та ч.1 ст. 547 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ухвалюючи рішення, апеляційний суд дійшов висновку про те, що основною валютою кредитного договору була лише гривня, проте кредитна лінія відповідно до умов договору могла бути надана або в українській гривні або в доларах США (а. с. 6-10).

18 березня 2009 року було укладено договір про зміни до кредитного договору від 14 листопада 2007 року, яким змінено кредитний договір з мультивалютної кредитної лінії відновлювальної на кредитну лінію невідновлювальну та залишено валютою кредиту лише долар США (а.с. 11-12). Сам кредитний договір, зміни до нього підписані особисто директором ТОВ "Союз ЛТД" - ОСОБА_3, який є поручителем за оспорюваним договором поруки від 5 грудня 2008 року, тобто позивач у момент укладання договорів міг передбачити можливість зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют, а валюта кредиту не є підставою для розірвання кредитного договору.

Суд першої інстанції, з’ясувавши обставини справи, давши їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові про визнання договору поруки недійсним з підстав, передбачених ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні матеріального та процесуального закону.

Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" задовольнити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2010 року скасувати, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2010 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.