Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Мартинюка В.І.,

суддів: Гончара В.П., Кузнєцова В.О.,

Дербенцевої Т.П., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Зарічного районного суду м. Сум від 14 вересня 2010 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 21 жовтня 2010 року,

У квітні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, свої вимоги мотивував тим, що відповідачка ОСОБА_4 25 серпня 2008 року позичила у нього за договором позики грошові кошти в сумі 24 000 доларів США під 80% річних від суми позики, що відповідає 43.200 доларам США, які зобов’язалася повернути всі, до 15 січня 2009 року, але до зазначеного терміну грошові кошти не повернула і не бажає їх повертати. Просив суд стягнути з відповідачки суму боргу, зазначену у вказаній розписці з відповідними відсотками, яка у національні валюті відповідно до встановлених НБУ обмінних курсів валют становить 332 640 грн., стягнути 2 734 грн. - 3 % річних та 26 943 грн. - інфляційних, а також стягнути понесені ним судові витрати.

Рішенням Зарічного районного суду м. Сум від 14 вересня 2010 року позов задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму позики – 184 800 грн., відсотки за користування позикою – 147 840 грн., 3% річних за несвоєчасне повернення позики – 2 734 грн., суму інфляційних збитків – 26 943 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 21 жовтня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення інфляційних збитків, в цій частині вимог відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати зазначені судові рішення в частині стягнення відсотків за користування позикою та 3% річних, а в решті рішення залишити без зміни, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами по справі укладено договір позики, за яким передбачено також сплату відсотків, і сума боргу ОСОБА_4 не повернута. Посилаючись на ці обставини, суд першої інстанції стягнув з відповідачки суму позики, відсотки за користування позикою, 3% річних за несвоєчасне повернення позики та інфляційні. Апеляційним судом рішення обгрунтовано скасовано в частині стягнення інфляційних, оскільки сума зобов`язання зазначена в іноземній валюті.

Ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Сум від 14 вересня 2010 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 21 жовтня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.