Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-плюс" про стягнення заборгованості та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-плюс" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третьої особи - приватного нотаріуса Полтавського нотаріального округу ОСОБА_8, про визнання правочинів недійсними за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 травня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 7 жовтня 2010 року,

ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між ним і TOB "Житлобуд-плюс" 6 травня 2009 року було укладено договір позики та договір іпотеки. Відповідно до п. 1 договору позики позивач надає у власність, а TOB "Житлобуд-плюс" приймає у власність грошові кошти в сумі 3 622 500 гривень, що на момент укладання договору становить 450 000 доларів США строком до 17 червня 2009 року. ТОВ "Житлобуд-плюс" зобов'язується повернути вказану суму грошей. У забезпечення вимоги за договором позики сторони уклали нотаріально посвідчений договір іпотеки від 6 травня 2009 року. 23 червня 2009 року між ОСОБА_6 та TOB "Житлобуд-плюс", в особі представника ОСОБА_7, було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору позики від 6 травня 2009 року та договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 6 травня 2009 року. Відповідно до вказаних змін TOB "Житлобуд-плюс" зобов'язується повернути грошові кошти в сумі, еквівалентній 465 000 доларів США. Проте на дату подачі позову TOB "Житлобуд-плюс" зобов'язання за договором позики не виконало.

TOB "Житлобуд-плюс " пред’явило зустрічний позов, мотивуючи свої вимоги тим, що TOB " Житлобуд-плюс " всі вказані вище договори, укладені та підписані між сторонами, не визнає, оскільки представнику, який діяв від імені позивача за зустрічним позовом повноважень на укладення подібних договорів з фізичними особами, отримання від імені позивача грошових коштів надано не було. Вказані договори не відповідають інтересам товариства та порушують його законні права. TOB " Житлобуд-плюс " вважає, що договір позики від 6 травня 2009 року, договір іпотеки від 6 травня 2009 року, договір про внесення змін та доповнень до договору позики від 6 травня 2009 року, а також договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 6 травня 2009 року, укладені між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, через недодержання в момент вчинення цих правочинів вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, порушують права та охоронювані законом інтереси TOB " Житлобуд-плюс ", і саме тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку. Позивач не може визнати спірний договір та взяти на себе виконання обов'язків, передбачених в ньому, адже грошові кошти насправді не були одержані товариством від ОСОБА_6 Відповідна книга обліку операцій з готівкою TOB " Житлобуд-плюс" не містить запису про отримання грошових коштів в сумі 3 622 500 гривень від ОСОБА_6

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 13 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 7 жовтня 2010 року, в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено. Постановлено визнати недійсним правочин, який оформлено договором позики від 6 травня 2009 року, укладеним між ОСОБА_6 та ТОВ "Житлобуд-плюс" в особі представника ОСОБА_7, який діяв на підставі довіреності від 5 травня 2009 року, посвідченої приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_10, з моменту його укладення. Визнано недійсним правочин, оформлений договором іпотеки від 6 травня 2009 року, укладеним між ОСОБА_6 та ТОВ "Житлобуд-плюс" в особі представника ОСОБА_7, який діяв на підставі вказаної довіреності, з моменту його укладення. Визнано недійсними правочини, оформленні Договором про внесення змін та доповнень до договору позики та до договору іпотеки від 6 травня 2009 року, укладеним між ОСОБА_6 та ТОВ "Житлобуд-плюс" в особі представника ОСОБА_7

Зобов'язано приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_8 виключити з реєстру заборони відчуження нерухомого майна запис про заборону відчуження квартир, що належать на праві власності ТОВ "Житлобуд-плюс", а саме: трикімнатної квартири НОМЕР_1, реєстраційний номер 26222574; трикімнатної квартири НОМЕР_2, реєстраційний номер 26222803; трикімнатної квартири НОМЕР_3, реєстраційний номер 26223271; трикімнатної квартири НОМЕР_4, реєстраційний номер 26223464; трикімнатної квартири НОМЕР_5, реєстраційний номер 26274862; трьохкімнатна квартира НОМЕР_6, реєстраційний номер 26224132; трикімнатної квартири НОМЕР_7, реєстраційний номер 26225572; трикімнатної квартири НОМЕР_8, реєстраційний номер 26226633; трикімнатної квартири НОМЕР_9, реєстраційний номер 26226707; трикімнатної квартири НОМЕР_10, реєстраційний номер 26229377; двокімнатної квартири НОМЕР_11, реєстраційний номер 26229648; трикімнатної квартири НОМЕР_12, реєстраційний номер 26212700; трикімнатної квартири НОМЕР_13, реєстраційний номер 26213050; двокімнатної квартири НОМЕР_14, реєстраційний номер 262133377; трикімнатної квартири НОМЕР_15, реєстраційний номер 26219013; трикімнатної квартири НОМЕР_16, реєстраційний номер 26221585; трикімнатної квартири НОМЕР_17, реєстраційний номер 26224022; трикімнатної квартири НОМЕР_18, реєстраційний номер 26226151.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_6 не надав суду доказів про передачу позичальнику – ТОВ "Житлобуд-плюс" грошових коштів, а книга обліку операцій з готівкою ТОВ "Житлобуд-плюс" не містить запису про отримання грошових коштів в сумі 3622500 гривень та із того, що спірний договір позики від 6 травня 2009 року підписаний особою, яка не мала необхідного обсягу повноважень, не була уповноважена ТОВ "Житлобуд-плюс" у встановленому законом порядку на вчинення цього правочину, а саме факт укладення спірного договору не відповідає волі останнього.

Проте з таким висновком судів погодитися не можна, оскільки він суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалені у справі судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.

Судом установлено, що 6 травня 2009 року між ТОВ "Житлобуд-плюс" в особі представника ОСОБА_7, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 5 травня 2009 року, та ОСОБА_6 було укладено договір позики. Згідно цього договору позики ОСОБА_6 надав у власність, а ТОВ "Житлобуд-плюс" прийняв у власність грошові кошти в сумі 3 622 500 гривень, що на момент укладення договору становило 450 000 доларів США, строком до 17 червня 2009 року. (а.с. 6).

У забезпечення виконання договору 6 травня 2009 року укладено договір іпотеки, який був посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 1206. Відповідно до п.1.2. Договору іпотеки предметом іпотеки виступає нерухоме майно, а саме квартири, розташовані в будинку АДРЕСА_1, а саме двокімнатні і трикімнатні квартири НОМЕР_1 (реєстраційний номер 26222574); НОМЕР_2 (26222803); НОМЕР_3 (26223271); НОМЕР_4 (26223464); НОМЕР_5 (26274862); НОМЕР_6 (26224132); НОМЕР_7 (26225572); НОМЕР_8 (26226633); НОМЕР_9 (26226707); НОМЕР_10 (26229377); НОМЕР_11 (26229648); НОМЕР_12 (26212700); НОМЕР_13(26213050); НОМЕР_14 (26213377);НОМЕР_15(26219013); НОМЕР_16 (26221585); НОМЕР_17 (26224022); НОМЕР_18 (26226151), які належать на праві власності ТОВ "Житлобуд-плюс" на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих 26 січня 2009 року виконавчим комітетом Коростенської міської ради та зареєстрованих у встановленому законом порядку (а.с. 8-10).

23 червня 2009 року між ОСОБА_6 та ТОВ "Житлобуд-плюс" було укладено договір про внесення змін і доповнень до договору позики від 6 травня 2009 року, відповідно до яких ТОВ "Житлобуд-плюс" зобов’язувалося сплатити штраф за несвоєчасне виконання договору позики в розмірі 3,33 % від первісної суми боргу, що становить 15000 доларів США. Вказаним договором було відзначено, що загальна сума з урахуванням штрафних санкцій, яку ТОВ "Житлобуд-плюс" повинно буде повернути, складатиме 465 000 доларів США. (а.с. 7).

Крім того, 23 червня 2009 року між ОСОБА_6 і ТОВ "Житлобуд-плюс" було укладено договір про внесення змін і доповнень до договору іпотеки від 6 травня 2009 року, відповідно до яких внаслідок невиконання ТОВ "Житлобуд-плюс" зобов'язань за договором позики ОСОБА_6 вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на суму, яка буде еквівалентна 465 000 доларів США (а.с. 11).

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).

Частина 2 ст. 1047 ЦК України допускає пред’явлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що коли позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник має право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором (ч.1 ст. 1051 ЦК України).

При цьому, за змістом абз. 2 ч. 1 ст. 1051 ЦК України при укладенні договору позики в письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

З матеріалів справи, зокрема п. 2 договору позики, вбачається, що грошова сума, вказана в п. 1 цього договору, передана Позичальнику - ТОВ "Житлобуд-плюс" до підписання цього договору. Пункт 5 договору позики визначає, що в тексті договору сторони визначили всі істотні умови цього договору, що волевиявлення є вільним і усвідомленим і відповідає внутрішній волі, умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін (а.с. 6, 67).

З п. 1 договору від 23 червня 2009 року про внесення змін і доповнень до договору позики від 6 травня 2009 року ОСОБА_6 надав у борг, а ТОВ "Житлобуд-плюс" прийняло у борг грошові кошти в сумі 3622500 гривень (а.с. 7).

Доводи щодо відсутності повноважень ОСОБА_7, як представника ТОВ "Житлобуд-плюс", спростовуються матеріалами справи, а саме: виданою довіреністю від 5 травня 2009 року, посвідченою приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_10, якою ТОВ "Житлобуд-плюс" уповноважує ОСОБА_7 представляти його інтереси та цією довіреністю надається право укладати договори застави або іпотеки майна та кредитні договори, а в разі необхідності договори купівлі-продажу, міни, прийняття в дар або інших договорів цивільно-правового характеру, вирішувати питання, пов'язані з внесенням змін і доповнень до установчих документів або з новою редакцією цих документів, подавати заяви, довідки та документи, заповнювати реєстраційні картки, одержувати та подавати необхідні довідки та документи, установчі документи, отримувати дозволи на виготовлення печаток та штампів, отримувати печатки та штампи, відкривати та закривати банківські рахунки з правом розпорядчого підпису при проведенні грошових операцій за цими рахунками, розписуватись на різного роду документах, вносити плату за державну реєстрацію та здійснювати інші платежі, збори, мита, отримувати належні ТОВ "Житлобуд-плюс" кошти, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з цією довіреністю, в тому числі приймати на роботу (звільняти з роботи) директора підприємства та інших посадових осіб, підписувати договори, рахунки, бухгалтерські та фінансові документи тощо (а.с. 68).

Довіреність підписана директором ТОВ "Житлобуд-плюс" Матюшиком В.В. та завірена печаткою ТОВ "Житлобуд-плюс" 5 травня 2009 року, термін її дії визначений до 5 травня 2012 року.

Крім цього, як вбачається з протоколу № 5 загальних зборів засновників ТОВ "Житлобуд-плюс" від 6 квітня 2009 року, на порядку денному були вирішенні питання щодо видачі ОСОБА_7 довіреності на представлення інтересів ТОВ "Житлобуд-плюс", та надання йому права підпису, зокрема, права підписувати договори цивільно-правового характеру, а також делегування права підпису цієї довіреності директору ТОВ "Житлобуд-плюс" Матюшику В.В. (а.с. 86).

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, ухваленні судові рішення підлягають скасуванню, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 травня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 7 жовтня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.