Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.

суддів: Дем’яносова М.В., Ткачука О.С.,

Кузнєцова В.О., Штелик С.П., -

розглянувши в судовому засіданні справу позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЖН ТБ", приватного підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживачів, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2010 року,

У лютому 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 12 грудня 2009 року між ним та ТОВ "ВІЖН ТБ" укладено договір про надання програмної послуги. Указував, що згідно умов укладеного договору, провайдер, ТОВ "ВІЖН ТБ", зобов’язувалось подати на його телеприймач відповідні телепрограми, проте 13 грудня 2009 року його тюнер не зміг приймати сигнал. Зазначав, що неодноразово звертався до відповідача з приводу відсутності сигналу, проте ТОВ "ВІЖН ТБ" не вживало заходів щодо усунення недоліків у наданні програмної послуги. Просив розірвати договір та відшкодувати шкоду.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 8 червня 2010 року позов задоволено частково. Розірвано договір № 0004600824 від 12 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ "ВІЖН ТБ" про надання послуг програмного забезпечення доступу до перегляду телепрограм. Стягнуто з ТОВ "ВІЖН ТБ" на користь ОСОБА_3 300 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні позову до ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2010 року рішення суду першої інстанції у частині часткового задоволення позову скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до ТОВ "ВІЖН ТБ". У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати вимогам, викладеним у п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України, зокрема, висновку суду про задоволення позову або відмову у позові повністю чи частково, висновку суду по суті позовних вимог тощо.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" (v0014700-09) резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чітки, безумовні й такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті позовних вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215- 217 ЦПК України.

У порушення ч. 4 ст. 215 ЦПК України у рішенні суду першої інстанції сформульоване твердження, що не містить висновку суду по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Незважаючи на вищезазначені вимоги цивільно-процесуального законодавства апеляційний суд визнав незаконним рішення суду першої інстанції про розірвання договору між сторонами, хоча в резолютивній частині вказаного рішення відсутня вказівка про розірвання договору. Крім того, суд апеляційної інстанції не навів обставин, які ним були встановлені, не визначився із характером спірних правовідносин сторін та нормою права, яка підлягає застосуванню для їх регулювання. Апеляційним судом також не виконані вимоги цивільно-процесуального законодавства, визначені у ст.ст. 197, 198, 200 ЦПК України.

З огляду на допущені порушення норм процесуального права, ухвалене апеляційною інстанцією рішення у частині відшкодування матеріальної шкоди не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції правильно виходив із відсутності правових підстав для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди. Рішення апеляційного суду в цій частині відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2010 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У решті рішення апеляційного суду залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.