Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Мартинюка В.І.,

суддів: Гончара В.П., Журавель В.І.,

Євграфової Є.П., Юровської Г.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до державного підприємства "Луганськвугілля", треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Луганської області від 2 серпня 2010 року,

У грудні 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом в обґрунтування якого вказав, що він з 19 березня 2007 року по 5 грудня 2009 року працював гірничим майстром в ОП "Шахта імені XIX з'їзду КПРС" ДП "Луганськвугілля". Наказом № 640 від 18 листопада 2009 року він був звільнений з роботи на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України за "систематичне порушення вимог нормативних документів по охороні праці та виробничо-трудової дисципліни". Наказом № 692 від 08 грудня 2009 року, у зв'язку з находженням його на листі тимчасової непрацездатності у період з 17 листопада 2009 року по 05 грудня 2009 року дата наказу № 640 про його звільнення, змінена з 18 листопада 2009 року на 08 грудня 2009 року. Своє звільнення позивач вважає незаконним оскільки за це саме порушення його було притягнуто відповідно до наказу № 591 від 23 жовтня 2009року до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани с позбавленням 100% премії за жовтень 2009 року. Таким чином за одне і теж саме порушення на нього накладено два дисциплінарних стягнення, а саме догана, а також звільнення з роботи. На підставі цього позивач просив поновити його на роботі, а також стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Краснодонського міськрайонного суду від 31 березня 2010 року позов задоволено, поновлено позивача на посаді гірничого майстра відособленого підрозділу "Шахта імені XIX з'їзду КПРС" ДП "Луганськвугілля", стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 17 175,22 грн.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 2 серпня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, постановити нове рішення про задоволення його вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах. ОСОБА_3 працював у відповідача на посаді гірничого майстра дільниці №3 ОП "Шахта імені XIX з'їзду КПРС" ДП "Луганськвугілля". Наказом №640 від 18 листопада 2009 року, зміненим наказом № 692 від 08 грудня 2009 року, ОСОБА_3 звільнено з роботи за п.3 ст. 40 КЗпП України - за систематичне порушення вимог нормативних документів по охороні праці та виробничо-трудової дисципліни. Звільняючи ОСОБА_3 з роботи, відповідач порушив вимоги п.3 ст. 40 КЗпП України, оскільки позивача фактично двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності за один і той самий проступок.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і постановляючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_3 звільнено із дотриманням вимог закону, оскільки наказ підприємства № 591 від 23 жовтня 2009 року, яким ОСОБА_3 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та позбавлення премії за жовтень 2009 року, скасовано наказом № 591а від 12 листопада 2009 року.

З таким висновком суду безспірно погодитись не можна.

Вирішуючи питання про застосування дисциплінарного стягнення, власник, як це передбачено ст. 149 КЗпП України, повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.

За порушення трудової дисципліни на працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Наказом № 591 від 23 жовтня 2009 року, ОСОБА_3 було оголошено догану та позбавлено 100% премії за підсумками роботи ділянки за жовтень 2009 року, за те що 21 жовтня 2009 року у четверту зміну гірничий майстер ділянки № 3 ОСОБА_3, не виконав вказівку керівництва ділянки з розстановки робочих у зміні, через що наряд на четверту зміну не було виконано у повному обсязі.

За це саме порушення ОСОБА_3 було звільнено (наказ №640).

Таким чином на ОСОБА_3, всупереч вимогам ст. 149 КЗпП України було одночасно накладено два дисциплінарних стягнення: догана та звільнення.

Крім того, наказом № 591 від 23 жовтня 2009 року та наказом № 514 від 14 вересня 2009 року (який взагалі відсутній в матеріалах справи), не конкретизовано якими діями позивача порушені норми ЗУ "Про охорону праці" (2694-12) , виробничо-трудової дисципліни та які це мало наслідки. В матеріалах справи відсутні посадова інструкція або інші документи, якими визначається коло посадових обов`язків позивача.

Наказ № 591 від 23 жовтня 2009 року та наказ № 640 від 18 листопада 2009 року на час розгляду справи у суді першої інстанції були чинними і лише 12 листопада 2010 року наказ № 591 скасовано наказом № 591а в частині застосування догани, в той час, як в частині позбавлення премії наказ № 591 не скасовано.

Таким чином, на час звільнення ОСОБА_3 щодо нього було застосовано два дисциплінарні стягнення за одне порушення, що свідчить про те, що звільнення проведене з порушенням трудового законодавства. Крім того, апеляційний суд не дав оцінки тій обставині, що позивача звільнено в період тимчасової непрацездатності, що свідчить про звільнення з порушенням норм законодавства про працю.

На зазначені обставини апеляційним судом уваги не звернуто, що потягло за собою неправильне застосування норм матеріального права і постановлення рішення, яке не грунтується на законі.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 2 серпня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.