Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Штелик С.П.,

суддів: Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Касьяна О.П., Попович О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області, третя особа - Міський комунальний лікувально-профілактичний заклад «Міська лікарня № 1 міста Олександрія», про визнання незаконними дій та стягнення шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 05 червня 2012 року,

У липні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що в результаті невмілого та некваліфікованого лікування у поєднанні із службовою недбалістю загинув його син. Просив визнати незаконною бездіяльність Виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області, в частині контролю за діяльністю комунального медичного закладу «Міська лікарня № 1 міста Олександрія», що призвело до порушення прав ОСОБА_2, померлого сина позивача ОСОБА_1, на медичну допомогу та охорону здоров'я і стягнути з відповідача на користь позивача 50 000 грн відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 5 червня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та у справі ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду, справу направити на новий апеляційний розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог.

Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що Виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області не є належним відповідачем у справі.

Проте повністю з такими висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Статтею 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до віддання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, управління закладами охорони здоров'я, які належать територіальним громадам або передані, їх організація, їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; а також делеговані повноваження щодо: забезпечення в межах наданих повноважень доступності та безоплатності медичного обслуговування, розвитку та вдосконалення мережі лікувальних закладів усіх форм власності; визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів; підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що Виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області не є належним відповідачем у справі, а належним відповідачем у справі є Управління охорони здоров'я Олександрійської міської ради. Проте, апеляційний суд не надав належної оцінки тому, що Управління охорони здоров'я Олександрійської міської ради є структурним підрозділом Виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області і висновок апеляційного суду про те, що позов заявлено до неналежного відповідача є невірним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, не виконав вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України про сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, в тому числі витребування доказів, питання по суті позовних вимог не вирішив.

Оскільки інші доводи апеляційної скарги не були предметом перевірки суду, а відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, то рішення апеляційного суду підлягає скасуванню.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлені, рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції,

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 5 червня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.