2/403/4009/12 Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП - 13.12.2012 Прийняття

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Дерев'янка О.Г., Красвітної Т.П.

при секретарі - Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Страхова компанія "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

20 вересня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаною позовною заявою, яку в процесі розгляду справи уточнював, та за якою просив суд стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду в сумі 49 974,63 грн. та моральну шкоду в сумі 35 000 грн., завдану йому внаслідок пошкодження його автомобіля, та судові витрати в розмірі 499,75 грн., посилаючись на те, що 10.03.2011 року в м. Дніпропетровську водій ОСОБА_3, який керував транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1, скоїв зіткнення із автомобілем «Тойота Секвоя», д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 В результаті ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2012 року та постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2012 року ОСОБА_3 визнаний винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності. Згідно висновку № 371 експертного дослідження автотоварознавця по визнанню вартості матеріального збитку КТЗ від 21.03.2011 року, розмір матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля «Тойота Секвоя», д/н НОМЕР_2, складає 43 098,07 грн. з урахуванням втрати товарного вигляду автомобіля, вартість витрат позивача на проведення автотехнічної та трасологічної експертиз становить 2 250 грн., вартість витрат на проведення експертної оцінки становить 600 грн., вартість отримання юридичних послуг позивачем становить 4000 грн., вартість направлення телеграм відповідачеві з приводу проведення експертної оцінки становить 26,56 грн. Автомобіль відповідача застрахований у СК "Українська пожежно-страхова компанія" згідно полісу АА № 1959926 від 28.02.2011 року. Позивач звернувся до вказаної страхової компанії з відповідним пакетом документів для отримання страхового відшкодування, однак на момент звернення позивача до суду страхове відшкодування виплачено не було. Позивач вважає, що винними діями відповідача йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в розмірі 35 000 грн.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2012 року ухвалено: позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 4 755,79 грн.; витрати на проведення автотехнічної і трасологічної експертиз в розмірі 2 250 грн.; витрати на проведення експертної оцінки в розмірі 600 грн.; витрати на отримання юридичних послуг в розмірі 4000 грн.; витрати щодо направлення телеграм відповідачеві з приводу проведення експертної оцінки в розмірі 26,56 грн.; моральну шкоду в розмірі 1000 грн.; судові витрати в розмірі 214,60 грн., а всього -12 846,95 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати в частині відмови суду відшкодувати йому збитки по втраті товарного вигляду в сумі 17 569,33 грн. та стягнення на його користь моральної шкоди в сумі 1000 грн., яка занадто мала і не відповідає перенесеним ним моральним переживанням і стражданням, їх глибини з приводу пошкодженого його автомобіля, психічного стану його дружини і його власного стану та протиправних дій посадових осіб, які безвідповідально віднеслись 10.03.2011 року до належного збору матеріалів відразу після виникнення дорожньо-транспортної пригоди, тривалому небажанні відшкодувати в повному обсязі завдану матеріальну та моральну шкоду протягом 16 місяців, чим було порушено його нормальні життєві зв'язки через неможливість продовження активного громадського життя, яке він проводив раніше і постановити нове рішення по суті його позовних вимог, в частині відшкодування ОСОБА_2 збитків по втраті товарного вигляду пошкодженого автомобіля НОМЕР_1 в сумі 17 569,33 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 35 000 грн., та судові витрати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 (а.с.152-156) не погоджується з рішенням суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача витрат на отримання юридичних послуг, в іншій частині просить рішення суду залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.03.2011 року в м. Дніпропетровську водій ОСОБА_3, який керував транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1, скоїв зіткнення із автомобілем «Тойота Секвоя», д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 Вина відповідача в скоєнні даного ДТП підтверджується постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2012 року та постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2012 року. Внаслідок вищезазначеної пригоди, автомобілю «Тойота Секвоя», д/н НОМЕР_2, що належить позивачу на праві власності, завдано механічних пошкоджень. Згідно висновку № 371 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 21.03.2011 року, розмір матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля «Тойота Секвоя», д/н НОМЕР_2, складає 43 098,07 грн. з урахуванням втрати товарного вигляду автомобіля, 25 534,74 грн. -без урахування товарного вигляду. Автомобіль відповідача застрахований у СК "Українська пожежно-страхова компанія" згідно полісу АА № 1959926 від 28.02.2011 року.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову виходив з того, що оскільки згідно з платіжними дорученнями № 814 від 10.08.2012 року, № 847 від 17.08.2012 року, 876 від 23.08.2012 року, № 892 від 31.08.2012 року, № 927 від 07.09.2012 року позивачу в період з 10.08.2012 року по 07.09.2012 року виплачено страхове відшкодування в розмірі 20 778,95 грн., а матеріальна шкода без урахування втрати товарного вигляду становить 25 534,74 грн., тому суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути матеріальну шкоду в розмірі 4 755,79 грн., що не увійшло в страхове відшкодування. Разом з тим, відповідач на підставі ст. 1194 ЦК України має сплатити позивачу інші витрати у зв'язку із порушенням його цивільного права, а саме: понесені позивачем витрати на проведення автотехнічної і трасологічної експертиз в розмірі 2 250 грн.; витрати на проведення експертної оцінки в розмірі 600 грн.; вартість отримання юридичних послуг в розмірі 4000 грн. та направлення телеграм відповідачеві з приводу проведення експертної оцінки в розмірі 26,56 грн., що підтверджується чеками та квитанціями, наданими позивачем до матеріалів справи. Розглядаючи вимогу про стягнення з відповідача втрати товарного вигляду автомобіля в розмірі 17 563,33 грн., суд дійшов висновку, що вимога не підлягає задоволенню, оскільки таке стягнення здійснюється тільки тоді, коли відновлювальний ремонт відбувся та реально витрачені кошти на нього. Внаслідок ДТП позивачу, який керував транспортним засобом, незаконними діями відповідача була завдана певна моральна шкода, яка виразилась у його додаванні зусиль для організації свого життя, ситуація, яка склалась у позивача з відповідачем змусила позивача звертатися до суду за захистом своїх прав. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1000 грн. моральної шкоди. При цьому суд керувався ст.ст. 1166 п.1, 1167 ЦК України та ч.1 ст. 1187 ЦК України.

Але з висновками суду першої інстанції погодитись в повному обсязі не можна, оскільки встановлено неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України змінює рішення суду першої інстанції в частині відшкодування матеріальної шкоди та стягнення судових витрат на правову допомогу.

Судова колегія встановила і це підтверджується матеріалами справи, що позивач є власником автомобіля «Тойота Секвоя», д/н НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 виданого 16.12.2009 року Дніпропетровською ВРЕР-1 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області (а.с.161). Згідно висновку № 371 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 21.03.2011 року, розмір матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля «Тойота Секвоя», д/н НОМЕР_2, складає 43 098,07 грн. з урахуванням втрати товарного вигляду автомобіля, 25 534,74 грн. -без урахування товарного вигляду (а.с.23-31).

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2012 року та постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2012 року відповідач ОСОБА_3 визнаний винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В постанові суду зазначається, що 10.03.2011 року близько 10.10 години в м. Дніпропетровську по вул. Красній в районі будинку 28 водій ОСОБА_3 керував автомобілем НОМЕР_1, та при початку зміни руху не впевнився, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Тойота д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого спричинена матеріальна шкода автомобілям. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 10.1 ПДР України (1306-2001-п) (а.с.108, 111). Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як власника транспортного засобу, була застрахована в ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 28.02.2011 року. Вказана страхова компанія здійснила виплату позивачу страхового відшкодування в сумі 20 778,95 грн. за виключенням франшизи та ПДВ, а також суми втрати товарної вартості автомобіля (а.с.124-128).

За положеннями ст. ст. 979, 988 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату). Страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 року при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України,ч.1 - особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно до вимог статті 1188 ЦК України "Відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки" ч.1 - шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

З огляду на зазначені вимоги Закону, судова колегія дійшла висновку, що різницю між сумою відшкодування, визначеною експертом з урахуванням втрати товарного вигляду автомобіля, та сумою, яка відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, а тому висновок в цій частині рішення суду першої інстанції є невірним у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Матеріальна шкода, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає суму 22 319,12 гривень з розрахунку 43 098,07 грн.(матеріальна шкода, яка визначена експертом з урахуванням ВТВ) - 20 778,95 грн.(страхове відшкодування) = 22 319,12 гривень.

Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, ч.1 - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; ч.3 - апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Суд першої інстанції не обґрунтував свої висновки щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрати на отримання юридичних послуг в розмірі 4000 грн.

Судова колегія вважає, що стягнення вказаної суми не підтверджено належними доказами та спростовується вимогами закону у зв'язку з чим є незаконним.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року N 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" (590-2006-п) , який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справ. Так, граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Позивач уклав з приватним підприємцем ОСОБА_6 договір на юридичне інформаційно-консультативне обслуговування від 10.03.2011 року та надав йому повноваження представника на представлення його інтересів у суді за цією справою та інших правоохоронних органах згідно довіреності від 13.10.2011 року, згідно до умов зазначеного договору оплата за надані послуги проводиться у розмірі 4000 грн. (а.с.38, 162). Оплата за надані послуги у сумі 4000 грн. позивачем не підтверджена належними та допустимими доказами. Надана суду ксерокопія виписки банківської операції від 23.10.2011 року на суму 3950 грн. депозиту не свідчить про оплату цих грошей позивачем (а.с. 40).

Також суду не надано розрахунок витрат на правову допомогу.

Розмір компенсації за правову допомогу з урахуванням обставин справи визначає суд із врахуванням доведеності розміру гонорару, розумності витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої правової допомоги.

Судова колегія вважає не доведеним факт документального підтвердження витрат позивача, пов'язаних з оплатою правової допомоги, які підлягали б компенсації відповідно до вимог закону. Тому ці вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги щодо розміру моральної шкоди не спростовують висновків суду першої інстанції, стосуються переоцінки доказів справи, а тому підстав для зміни чи скасування судового рішення в цій частині, не вбачається.

Згідно з вимогами статті 212 ЦПК України "Оцінка доказів",-1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; 2. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; 3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; 4. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Таким чином, судова колегія вважає, що в іншій частині рішення суду є правильним, а тому залишається без змін.

Згідно ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на це, з урахуванням позовних вимог з ціною позову матеріального характеру та позову нематеріального характеру і сплатою позивачем судових витрат у відповідності з вимогами закону, часткового задоволення позову, та стягнення судових витрат понесених позивачем за рішенням суду, підстав для компенсації за цим рішенням не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст. 316, ч.1 ст. 218 ЦПК України, судова колегія, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2012 року - змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 22 319,12 гривень (двадцять дві тисячі триста дев'ятнадцять гривень 12 копійок) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням втрати товарного вигляду автомобіля.

Відмовити ОСОБА_2 у стягненні на його користь судових витрат на отримання юридичних послуг.

В іншій частині заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2012 року - залишити без змін.

рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.