6-5324зп13 Про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - 18.02.2013 Прийняття

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, КРП «Житлово-комунальне підприємство «Побутфон», ВГІРФО Центрального РВ СМУ МВС України в Автономній Республіки Крим, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, треті особи: ОСОБА_5, комунальне підприємство «Приватизаційне бюро», КРП «Житлово-комунальне підприємство «Побутфон», ВГІРФО Центрального РВ СМУ МВС України в Автономній Республіки Крим, про вселення, визнання приватизації незаконною, визнання недійсним і скасування розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло,

У березні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він є наймачем квартири АДРЕСА_1, де він постійно проживає з дітьми - ОСОБА_5, ОСОБА_6 У квартирі також проживала і його колишня дружина - ОСОБА_7, яка виїхала у невідому напрямку. Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_3 просив визнати ОСОБА_7 такою, що втратила право користування жилим приміщенням у зазначеній квартирі у зв'язку з її не проживанням у квартирі більше 6 місяців без поважних причин.

У квітні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом про вселення до квартири та визнання приватизації квартири АДРЕСА_1 незаконною, оскільки вона тимчасово періодично виїздила на роботу за кордон до Італії, де працювала домашньою господаркою. Їй стало відомо про те, що спірна квартира незаконно приватизована на ОСОБА_3 та ОСОБА_6, чим було порушено її права.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 21 листопада 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково. Вселено ОСОБА_4 до спірної квартири. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 січня 2012 року рішення районного суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Рішення районного суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання приватизації незаконною, визнання недійсним і скасування розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло скасовано. У решті рішення суду залишено без змін.

Ухвалою колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 січня 2012 року залишено без змін.

22 січня 2013 року ОСОБА_3 направив поштою на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заяву про перегляд ухвали колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2012 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема, п. 2 ст. 71 ЖК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На підтвердження викладених у заяві доводів заявник долучив до заяви копію ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 грудня 2012 року, ухвалену за результатом розгляду аналогічної справи.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Згідно із п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) «Про судову практику застосування статей 353- 360 ЦПК України» під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту наведених заявником доводів в обґрунтування заяви та поданої ним як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права копії ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 грудня 2012 року, не вбачається наявних ознак, які згідно з п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України є підставами для перегляду Верховним Судом України ухвали колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2012 року у зв'язку з неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції п. 2 ст. 71 ЖК України.

Оскільки зі змісту заяви та долучених до заяви копій ухвали колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2012 року не вбачається неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема, правовідносини є подібними, але різні фактичні обставини справи, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, КРП «Житлово-комунальне підприємство «Побутфон», ВГІРФО Центрального РВ СМУ МВС України в Автономній Республіки Крим, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, треті особи: ОСОБА_5, комунальне підприємство «Приватизаційне бюро», КРП «Житлово-комунальне підприємство «Побутфон», ВГІРФО Центрального РВ СМУ МВС України в Автономній Республіки Крим, про вселення, визнання приватизації незаконною, визнання недійсним і скасування розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло, за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2012 року до провадження Верховного Суду України відмовити.