Головуючий суду першої інстанції:Муратова Ж.А. 

Доповідач суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим міста Феодосіі у складі:

Головуючого судді Притуленко О.В., Суддів Ломанової Л.О.,Кустової І.В., При секретарі Мартиненко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 (треті особи - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Райффайзен Банк Аваль») про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Керченського міського суду АР Крим від 4 вересня 2012 року,

У липні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання спільною сумісною власністю майна, придбаного у 2005 - 2008 роках: автомобіля MITSUBISHI модель GALANT, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за ним, а також квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2, право власності на які зареєстровані за ОСОБА_7, мотивуючи вимоги тим, що вказане майно придбано під час проживання однією сім'єю з відповідачкою.

Крім того, просив, виходячи з рівності часток сторін, поділити вказане майно.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 4 вересня 2012 року позов задоволений. Суд вирішив: визнати об'єктами права спільної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7: квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_2, автомобіль MITSUBISHI модель GALANT, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Припинено право особистої приватної власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_2. Припинено право особистої власності ОСОБА_6 на автомобіль MITSUBISHI модель GALANT, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Здійснено поділ майна подружжя шляхом визнання ідеальних часток подружжя в спільному майні без його реального поділу.

Додатковим рішенням від 13 листопада 2012 року суд стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати в розмірі 3219 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині визнання за ОСОБА_6 права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

На думку апелянта, при вирішенні спору суд не врахував, що квартира є іпотечним майном, переданим відповідачкою в іпотеку Банку. Отже, визнання предмету іпотеки спільною сумісною власністю впливає на права та обов'язки сторін кредитного договору та договору іпотеки.

ОСОБА_6 подав заперечення, в яких, посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просить скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Представник третьої особи - ПАТ КБ «Райффайзен Банк Аваль» подав письмові пояснення, в яких зазначив, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» є обґрунтованою, в зв'язку з чим, на його думку, підлягає задоволенню.

Справа розглянута за відсутності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та ПАТ КБ «Райффайзен Банк Аваль» на підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог зазначеної норми, рішення Керченського міського суду АР Крим від 4 вересня 2012 року підлягає перегляду в апеляційному порядку в частині визнання квартири АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісною власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та здійснення її поділу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з 5 грудня 2009 року перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 15).

В період з січня 2004 року по 5 грудня 2009 року сторони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, що встановлено рішенням Керченського міського суду АР Крим від 2 квітня 2012 року (а.с. 17).

За договором купівлі-продажу від 2 червня 2005 року ОСОБА_7 придбала квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Зазначена квартира є предметом іпотеки за іпотечним договором, укладеним ОСОБА_7 з ПАТ КБ «ПриватБанк» 3 червня 2005 року (а.с. 37-39).

Визнаючи за ОСОБА_6 на підставі статей 69- 71, 74 Сімейного кодексу України право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначена квартира набута сторонами за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності і відповідно до положень ст.60, 61, 70, 74 позивач має право на її половину.

Такий висновок суду слід визнати правильним, оскільки він підтверджується матеріалами справи, зокрема рішенням Керченського міського суду АР Крим від 2 квітня 2012 року та договором купівлі-продажу від 2 червня 2005 року, з яких вбачається, що спірна квартира придбана під час проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу, що не оспорюється відповідачем.

Перебування майна у іпотеці не перешкоджає його поділу між подружжям у судовому порядку та визнання права власності на нього, оскільки при поділі такого майна дія договору іпотеки не припиняється та такий поділ не є розпорядженням (відчуженням) предмету іпотеки.

Так, згідно статті 23 Закону України «Про іпотеку», в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Таким чином, особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Доводи апелянта про те, що при поділі майна суд повинен був досліджувати питання з виконання зобов'язань, за договором кредиту, укладеним між Банком та відповідачкою, не можна визнати підставою для скасування оскарженого рішення, оскільки будь-яких вимог щодо визнання ОСОБА_6 солідарним боржником у вказаному договорі у даній справі ані сторонами, ані Банком заявлено не було, а суд, відповідно до положень ст. 11 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не містить правових для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 4 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.