1306/1649/12 Про поновлення на роботі, проведення доплат до посадового окладу та за роботу в нічний час, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - 22.11.2012 Прийняття

Оскаржуваним рішенням частково задоволено позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК», філії Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК»молочний комплекс «Карпатські луки»про поновлення на роботі, проведення доплат до посадового окладу та за роботу в нічний час, оплату за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, визнання наказів недійсними.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді майстра виробництва філії ТзОВ "МІК" молочний комплекс "Карпатські Луки" з 29 квітня 2010 року.

Стягнуто з ТзОВ «МІК» в користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.04.2010 року по 27.07.2012 року, у зв'язку з незаконним її звільненням в розмірі 81356,22 грн. та 10000 грн. моральної шкоди.

Вирішено питання судових витрат.

Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.

В апеляційній скарзі ТзОВ "МІК" просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянти вважають, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликаються на те, що судом не взято до уваги той факт, що між підприємством та позивачем існував діючий, не оскаржений сторонами та не розірваний у встановленому законом порядку договір про повну матеріальну відповідальність від 07.06.2008 року. Саме цим документом позивач взяла на себе зобов'язання про певну, встановлену договором, відповідальність за поводження з матеріальними цінностями котрі ввірені чи можуть бути їй ввірені під час виконання її трудових обов'язків на підприємстві. Стверджують, що ними цілком правомірно вибрано підстави для звільнення ОСОБА_2 з підприємства на підставі п. 2 ст. 41 КзПП України, дії позивачки абсолютно вірно кваліфіковані, зокрема встановлено, що остання займалась обслуговуванням товарних цінностей та допускала порушення правил проведення операцій з ними. Позивачка неодноразово притягувалась до дисциплінарної відповідальності за халатне відношення до своїх обов'язків по поводженню з матеріальними цінностями підприємства.

В кінцевому результаті порушення позивачкою правил проведення операцій з матеріальними цінностями призвели до виникнення недостачі таких на підприємстві

Крім того апелянти не погоджуються з розміром моральної шкоди.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін на підтримання та заперечення скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Як роз'яснив у п. 28 Постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 11 листопада 1992 року (v0009700-92) з наступними змінами і доповненнями Пленум Верховного Суду України, звільнення з підстав втрати довір'я (п. 2 ст. 41 КЗпП України) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийняттям, зберіганням, розподілом тощо) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Судом безспірно встановлено, що підтверджується і матеріалами справи, позивач працювала в філії ТзОВ "МІК" молочний комплекс "Карпатські луки" на різних посадах з 11 червня 2008 року, і наказом №40 від 27 квітня 2010 року була звільнена з роботи з посади майстра зміни по п. 2 ст. 41 КЗпП України (у зв'язку з втратою довіри).

Визнаючи незаконним наказ про звільнення позивача з роботи, та поновляючи її на роботі із стягненням з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення суми у відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що на час звільнення позивача з роботи з нею не було укладеного договору про повну матеріальну відповідальність. А виявлення недостачі товарно -матеріальних цінностей на підприємстві не містять беззаперечних доказів того, що нестача утворилась саме з вини ОСОБА_2 Причетність її до даної нестачі носить характер припущення, а не встановленого факту.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач працювала у відповідача на різних посадах пов'язаних із прийманням, зберіганням та обслуговуванням товарно -матеріальних цінностей у зв'язку з чим з нею укладались договори про повну матеріальну відповідальність та колективну відповідальність.

Працюючи на підприємстві позивач неодноразово притягувалась до дисциплінарної відповідальності. Так наказом №15 від 11.02.2010 року та наказом №20 від 01.03.2010 року оголошено догану, крім того переведено спочатку з посади головного технолога на посаду технолога, а в подальшому на майстра виробництва.

Всі ці стягнення накладено на позивача у зв'язку з її халатними діями по поводженню з матеріальними цінностями підприємства.

Сама позивач не заперечує того, що працюючи на посаді майстра виробництва (майстра зміни) вона безпосередньо обслуговувала товарні цінності (приймала продукцію, запускала її у виробництво, та здавала на склад готову продукцію, складала відповідні звіти).

Згідно акту ревізії на складах МК "Карпатські луки" від 12 квітня 2010 року виявлено недостачу товарно -матеріальних цінностей на суму 347 157 грн. 95 коп. у відповідності до висновків службового розслідування по даному акту, підставою та передумовою виникнення недостачі є халатне відношення матеріально -відповідальних осіб до виконання своїх обов'язків, котре полягало, зокрема в неякісному заповненні звітних документів, неналежному обліку та роботі з матеріальними цінностями, залученням на виробництві сировини в значно більших об'ємах ніж ті котрі могло переробити виробництво.

Позивач не спростувала доводів представника відповідача щодо її особистої участі в утворенні недостачі і з її особистої вини також.

Враховуючи вищенаведене адміністрація підприємства мала підстави для втрати довір'я до ОСОБА_2

А відтак у суду першої інстанції не було правових підстав для визнання незаконним наказу про звільнення позивача та поновлення її на роботі.

Тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.1,2, 3,4, 314 ч.2, 316 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ТзОВ "МІК" - задовольнити.

рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 липня 2012 року в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді майстра виробництва філії ТзОВ "МІК" молочний комплекс "Карпатські Луки" з 29 квітня 2010 року та стягнення з ТзОВ «МІК»в користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29.04.2010 року по 27.07.2012 року, у зв'язку з незаконним її звільненням в розмірі 81356,22 грн. та 10000 грн. моральної шкоди - скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову -відмовити.