22-ц-5931/12 Про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 22.11.2012 Прийняття

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У червні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ "Приватбанк" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що 20 квітня 2011 року він був прийнятий на посаду водія-інкасатора-охоронця напрямку перерахунку та інкасації грошових коштів Запорізького РУ ПАТ КБ "Приватбанк". 11 квітня 2012 року його було звільнено у зв'язку із втратою довіри на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України.

Вважає своє звільнення незаконним з таких підстав: 03 березня 2012 року у наряду інкасації №82 була виявлена відсутність інкасаторської сумки № 5030, отриманої у Гуляйпільському відділенні, в якій знаходились 90000 грн. та 1400 рублів. Цей маршрут обслуговували старший екіпажу ОСОБА_4, він в якості водія та охоронець ОСОБА_5 Оскільки у нього не було доступу до матеріальних цінностей, він не отримував інкасаторського мішку, а його робота на маршруті обмежена була лише керуванням автомобілю, тому вважає, що його вини у втраті інкасаторської сумки немає. Так як фактів, що підтверджують його вину немає, вважає наказ від 10 квітня 2012 року про його звільнення незаконним.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд поновити його на посаді водія-інкасатора-охоронця напрямку перерахунку та інкасації грошових коштів Запорізького РУ ПАТ КБ "Приватбанк", стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі середньомісячної заробітної плати з 11 квітня 2012 року та моральну шкоду в розмірі 10 000 гр.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2012 року відмовлено у задоволенні позову.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадках винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України у п. 28 постанови від 6 листопада 1992 року N 9 (v0009700-92) «Про практику розгляду судами трудових спорів» звільнення з підстав втрати довір'я (п. 2 ст. 41 КЗпП) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір'я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов'язані з їх роботою.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював на посаді водія-інкасатора-охоронця направлення перерахунку і інкасації коштів казначейства Запорізького регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк». З ОСОБА_3 укладено договір про повну матеріальну відповідальність

Доводи апеляційної скарги про те, що у ОСОБА_3 був відсутній обов'язок щодо виконання завдання по перевезенню валютних цінностей безпідставні, оскільки здійснення інкасації та перевезення валютних цінностей входять безпосередньо до його посадових обов'язків. Здійснення 03 березня 2012 року інкасації в Гуляйпільскому відділенні Запорізького РУ ПАТ КБ «Приватбанк»ОСОБА_3 підтверджений шляхом проведення карти інкасатора №9876543220019229. Факт здійснення інкасації в Гуляйпільскому відділенні та отримання інкасаторської сумки №5330 не оспорюється самим ОСОБА_3 03 березня 2012 року о 19-30 під час здачі в касу перерахунку Запорізького РУ ПАТ КБ «Приватбанк» бригадою інкасаторів в складі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, при здачі інкасаторських сумок із готівкою, старшим касиром-контролером ОСОБА_6 та контролером-касиром ОСОБА_7 було виявлено відсутність інкасаторської сумки №5030 з Гуляйпільского відділення. ОСОБА_3 у своїй пояснювальній записці не заявляв про те, що не забезпечив схоронність інкасаторської сумки через будь-які неправомірні дії будь-яких осіб, до правоохоронних органів не звертався.

Оцінивши ці обставини, суд обґрунтовано дійшов висновку, що за своїм характером втрата інкасаторської сумки з валютними цінностями під час доставки з відділення до регіонального управління банку дала підстави для втрати до ОСОБА_3 довір'я та звільнення за п. 2 ст. 41 КЗпП України

Безпідставними є посилання ОСОБА_3 на недоведеність отримання ним під час інкасації валютних цінностей. Поняття інкасації дано в Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в України №45 від 14.02.2007 (z0181-07) і визначено, що інкасація коштів - це збирання та доставка інкасаторами валютних цінностей.

Посилання на те, що не доведено ознайомлення позивача з наказом від 07.09.2010 р. №РR-2010-264 не впливає на правову оцінку законності звільнення, оскільки позивача звільнено не за порушення наказу, а з підстав втрати довір'я.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2012 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.