Справа № 0312/1483/2012 

провадження № 22-ц/0390/1673/2012 

Головуючий у 1 інстанції:Галушка О.Г. 

Категорія: 27 Доповідач: Лівандовська-Кочура Т.В.

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді - Лівандовської-Кочури Т.В.

суддів -Данилюк В.А., Овсієнка А.А.

при секретарі -Дуткіній Ж.П.

з участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства (далі по тексту ПАТ) «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Нововолинського міського суду від 13 вересня 2012 року,

У червні 20112 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, покликаючись на те, що 25 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Банк»- правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №002-02090-251007 від 25.10.2007 року. Відповідно до п.1.3 Договору Банк надає Держателю Кредит, шляхом відкриття Держателю відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30000 грн. та на день укладання цього Договору встановлює ліміт Кредитної лінії на рахунку в сумі 2000 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, в результаті чого, у неї перед установою банку станом на 09.04.2012 року виникла заборгованість, що складає 9684, 34 грн., із них: заборгованість по тілу кредиту 5115, 72 грн., заборгованість по відсоткам 3956, 31 грн., заборгованість по комісії 612, 36 грн., пеня 225 грн.

Із урахуванням наведеного, просив стягнути із відповідача 9684, 39 грн. заборгованості по кредитному договору. Відшкодувати понесені судові витрати по справі.

рішенням Нововолинського міського суду від 13 вересня 2012 року позов задоволено та ухвалено про стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Дельта Банк» 9684, 39 грн. заборгованості за кредитним договором, в тому числі 5115 грн. непогашеної суми кредиту, 3956, 31 грн. заборгованості по відсотках, 612, 36 грн. заборгованості по комісії.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 із підстав порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове про відмову у позові.

Представник відповідача ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримала.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи за зареєстрованою адресою його місцезнаходження, у відповідності з вимогами ст. 74 ЦПК України, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням. І, оскільки, про причини своєї неявки суд не повідомляв, про відкладення розгляду справи не клопотав, то у відповідності з вимогами ст. 305 ЦПК України колегією суддів було визнано за можливе апеляційний розгляд даної справи проводити за його відсутності.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення зазначеним вимогам закону відповідає не в повній мірі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 25 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Банк»- правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №002-02090-251007 від 25.10.2007 року. Відповідно до п.1.3 Договору Банк надає Держателю Кредит, шляхом відкриття Держателю відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30000 грн. та на день укладання цього Договору встановлює ліміт Кредитної лінії на рахунку в сумі 2000 грн. П.п.2.3 та 3.7 Договору визначено, що Держатель сплачує Банку проценти за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом за ставками, які зазначені в Тарифах. У разі порушення Держателем строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом, Держатель сплачує Банку пеню в розмірі, в строки та в порядку, які визначені Правилами та тарифами (а.с. 5-7).

Банк умови договору виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит.

Згідно з Законом України «Про банки та банківську діяльність» (872-12) комерційні банки самостійно встановлюють умови надання кредиту.

Стаття 526 ЦК України зазначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 1050 ЦПК України в разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Станом на 09 квітня 2012 року, за розрахунком банківської установи у відповідача виникла заборгованість у розмірі 9909, 39 грн., що складається із 5115, 72 грн. -заборгованості по тілу кредиту; 3956, 31 грн.- відсотків; 612, 36 грн.-комісії; 225 грн.-пені (а.с. 13).

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин, положень кредитного договору та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку щодо необхідності стягнення з відповідача суми неповернутого кредиту та відсотків за користування кредитом.

Разом з тим, задовольняючи позов банку у повному обсязі, суд першої інстанції помилково виходив із того, що стягненню з відповідача підлягає ще й комісія у розмірі 612, 36 грн.

З такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони суперечать нормам матеріального права.

При стягненні заборгованості по комісії за користування кредитом, суд першої інстанції не врахував, що ч. 2 ст. 1069 ЦК України визначено, що права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу (435-15) ), якщо інше не встановлено договором або законом. Положеннями Глави 71 ЦК України (435-15) стягнення комісії, як і умовами Договору та умовами Тарифу на обслуговування платіжних карток не передбачено.

Таким чином, рішення суду в частині стягнення 612, 36 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні такої вимоги.

Доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для стягнення пені залишаються поза увагою колегії суддів із тих підстав, що пеня не була включена у предмет позову та не була предметом розгляду в суді першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги суду не спростовують правильних висновків суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

рішення Нововолинського міського суду від 13 вересня 2012 року в частині стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом скасувати та ухвалити нове.

В позові Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 612 (шістсот дванадцять) грн. 36 коп. відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.