Справа № 22 -5377 / 2012 р. 

Головуючий у 1 інстанції: Скляр С.Ю.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

При секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Придонецьке»до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,

У липні 2012 року ТОВ «Придонецьке»звернулося до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначало, що до моменту укладання з відповідачем договору оренди земельної ділянки, вони сплатили впродовж 2008-2010 років кошти в сумі 21976,51 грн. Оскільки договір оренди земельної ділянки між сторонами укладено не було, то вони звернулися до відповідача з вимогою про повернення певної суми грошових коштів безпідставно виплаченої в рахунок орендної плати. В добровільному порядку відповідач не повернула грошові кошти.

Посилаючись на вищезазначене просило суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 21976,51 грн.

рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Придонецьке» в рахунок безпідставно виплаченої орендної плати за період з 25.02.2009 року по 31.12.2010 року грошові кошти в сумі 8221,60 грн., сплачений судовий збір в сумі 88,22 грн., а всього грошових коштів в сумі 8309,82 грн.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення не повною мірою відповідає таким вимогам.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 безпідставно отримувала від ТОВ «Придонецьке» грошові суми в рахунок орендної плати в період з 25 лютого 2009 року по 31 грудня 2010 року, які підлягають поверненню.

При цьому суд виходив з положень ст. 1212 ЦК, за якими особа, яка набула майно або зберегла його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Разом з тим, суд не врахував, що за зазначений позивачем період часу, (в тому числі з 2008 року) сплати орендної плати, земельна ділянка фактично знаходилася у користуванні позивача, він здійснював на ній господарювання, отримував прибутки.

Розмір оплати, який сторони визначили як орендна плата, був узгоджений сторонами, сплачувався позивачем добровільно за взаємною письмовою домовленістю з відповідачем, та становив виплати за фактичне користування позивачем земельною ділянкою.

За таких обставин не можна вважати зазначені виплати такими, що зроблені безпідставно. Підставою сплати було фактичне користування земельною ділянкою в інтересах обох сторін, в тому числі позивача, який здійснював господарювання на земельній ділянці відповідача.

В ухвалі Апеляційного суду від 13 вересня 2012 року в справі за позовом Прокурора в інтересах ОСОБА_3 до ТОВ «Придонецьке» про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного заняття земельної ділянки, на яку послався суд першої інстанції йдеться про відносини сторін, які виникли у 2011 році у зв'язку з відмовою ОСОБА_3 продовження узгоджених орендних відносин і бажанням самостійно обробляти земельну ділянку.

Цим же рішенням суду як і рішенням суду Куйбишевскього райсуду Запорізької області від 27 .10.20011 року встановлено, що відповідачем земельну ділянку зайнято самовільно у 2011 році, тоді як до цього часу користування землею узгоджувалося з відповідачкою.

Як зазначено встановленим в ухвалі Апеляційного суду від 13.8.2012 р., з 2002 року по 2008 рік земельна ділянка ОСОБА_3 знаходилася в оренді ТОВ «Придонецьке».

По закінченню строку дії договору оренди сторони мали намір продовжити орендні відносини, у зв'язку з чим підписали договір оренди ще на п'ять років. Відповідач після закінчення договору оренди продовжував використовувати земельну ділянку, сплачувати орендну плату власникові землі у відповідності з умовами нового договору.

Факт отримання орендної плати у 2008-2010 роках та наявність дозволу власника земельної ділянки товариству «Придонецьке»на використання земельної ділянки сторонами не оспорювалися.

За таких обставин немає підстав вважати, що добровільно сплачена плата за фактичне користування позивачем земельною ділянкою, причому сплачена за вже здійснене користування, є безпідставно отриманою сумою, що підлягає поверненню.

За змістом ст. 1212 ЦК поверненню підлягають кошти, які були сплачені помилково або на виконання майбутнього передбачуваного правочину, який згодом не відбувся.

В даному ж випадку грошові кошти сплачувалися за фактичне користування землею за погодженням сторін, тому судова колегія не вбачає підстав для задоволення позову про стягнення нібито безпідставно отриманих грошових коштів з відповідачки.

Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2012 року в цій справі скасувати.

Ухвалити нове рішення в справі.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Придонецьке»до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів -відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.