Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі :

головуючого судді: - Шимківа С.С.,

суддів -Ковальчук Н.М., Шеремет А.М.,

секретар судового засідання - Пиляй І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Будеразької сільської ради Здолбунівського району про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06 серпня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Будеразької сільської ради Здолбунівського району про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2, ОСОБА_3 оскаржили його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції, посилаючись на ст. 22 ЦК України не розмежовує поняття витрат, які позивачі вже понесли та поняття витрат, які позивачі ще понесуть для відновлення права власності на спірні земельні ділянки, а допускає безпідставну заміну зазначених понять, що вказані витрати можуть бути понесені позивачами лише в майбутньому.

Апеляційна скарга ОСОБА_3 містить аналогічні доводи та обґрунтування.

Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просять рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_4 рішення суду не оскаржував.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в 2011 році прокуратура Здолбунівського району в інтересах держави в особі Будеразької сільської Ради звернулася до

Справа № 1708-118-12 Головуючий в суді І інстанції -Мичка І.М.

Провадження № 22-ц-1790/1737/2012 Суддя-доповідач -Шимків С.С.

Здолбунівського районного суду із позовом до ОСОБА_4, третя особа Управління Держкомзему у Здолбунівському районі про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.

У зв'язку з тим, що на час розгляду справи в суді, земельні ділянки не перебували у власності ОСОБА_4, а були відчужені (подаровані) за договорами дарування його донькам: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ухвалою Здолбунівського районного суду в даній справі здійснено заміну неналежного відповідача на належного.

Рішенням Здолбунівського районного суду від 06 жовтня 2011 року позов прокурора Здолбунівського району до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки задоволено повністю. Визнано недійсними держанні акти на право власності на земельну ділянку: серія ЯЛ № 106169; серія ЯЛ 106170; серія ЯЛ 106167; серія ЯЛ 106168.

При цьому, суд вказував, що вироком Здолбунівського районного суду ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Згідно вказаного вироку ОСОБА_6, працюючи на посаді спеціаліста-землевпорядника Будеразької сільської ради Здолбунівського району, як службова особа, яка виконує адміністративно-господарські функції, умисно, зловживаючи службовим становищем, склав та видав неправдиві документи - витяг з рішення сесії Будеразької сільської ради № 45 від 28.08.1997 року.

На підставі вказаного витягу з рішення ОСОБА_4 було оформлено та зареєстровано право власності на земельні ділянки, які в подальшому були відчужені за договорами дарування ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Заявлені позовні вимоги у даній справі полягають у відшкодуванні Будеразькою сільською радою витрат, що були понесені позивачами під час оформлення та реєстрації права власності на земельні ділянки, витрат, понесених при подальшому їх даруванні та судових витрат, що понесені під час розгляду судом спору стосовно права власності на них.

Позов заявлений із підстав, що носять позадоговірний характер (ст.ст. 1166, 1167, 1174 ЦК України).

Майнова шкода, що завдана особистим немайновим правам полягає у тому, що вона спричиняється неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю.

Така шкода відшкодовується за умови, що вона завдана цивільним правопорушенням.

Однією із умов, яка утворює підставу відшкодування, є причинний зв"язок між цивільним правопорушенням та майновою (моральною) шкодою.

Зобов"язання щодо відшкодування шкоди виникає за наявності вини особи, протиправними діями якої (фізичної або юридичної) особі завдана майнова (моральна) шкода.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не доведено якими винними, протиправними діями Будеразька сільська Рада заподіяла саме їм матеріальну та моральну шкоду.

Будь яких рішень відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Будеразька сільська Рада не приймала. У договірних стосунках з ними не перебувала.

За таких обставин, підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.