Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Василевича В.С.

Суддів: Гордійчук С.О., Шимківа С.С.

при секретарі Приходько Л.В.

з участю позивачки ОСОБА_1, відповідача

ОСОБА_2, представника органу опіки та

піклування Ільїної А.В., прокурора Станкевича О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Володимирецького районного суду від 31 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-

Рішенням Володимирецького районного суду від 31 липня 2012 року у задоволенні позову в даній справі відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка доводить про незаконність та необґрунтованість рішення через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Вказує, що суд дійшов неправильного та необґрунтованого висновку про чинення нею відповідачеві перешкод у спілкуванні та вихованні дитини.

Вважає, що суд неправильно оцінив докази.

По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову з одночасним ухваленням процесуальних рішень реагування щодо осіб, причетних до постановлення неправосудного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, представника органу опіки та піклування, думку прокурора про залишення рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Справа № 22-1790/1746/2012 Голов. -Закревський Л.В.

Доповідач-Василевич В.С.

Як видно з матеріалів справи та як це встановлено судом першої інстанції сторони від шлюбу мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_6 та доньку ОСОБА_7, обох ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Кузнецовського міського суду від 18 жовтня 2010 року шлюб між сторонами розірвано, дітей залишено при матері, іншим судовим рішенням зобов»язано відповідача до сплати аліментів.

Відповідно до роз»яснення, що міститься в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року (v0003700-07) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов»язків».

Судом не встановлено злісного ухилення відповідача від виконання батьківських обов»язків. Такого висновку суд дійшов на підставі досліджених доказів, оцінку яким дав відповідно до ст. 212 ЦПК України.

Так, з показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11 вбачається, що в різні періоди 2011-2012 років відповідач приходив до дітей, але в квартиру позивачкою не допускався.

Також мало місце його звернення в 2010-2011 роках в органи внутрішніх справ, опіки та піклування з приводу чинення йому перешкод у спілкуванні з дітьми (а.с.-41,43-50).

Згідно висновку органів опіки та піклування ОСОБА_2 може бути позбавлений батьківських прав, але цей висновок суд підставно не прийняв до уваги, оскільки інші обставини не свідчать про ухилення відповідача від виконання батьківських обов»язків .

Відповідно до ч.6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обгрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Висновок органу опіки і піклування у даній справі не є категоричним.

При його дослідженні в засіданні апеляційного суду представник органу опіки та піклування теж не привела достатніх, вагомих та переконливих аргументів, які могли б слугувати підставою для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Відповідач звертався до органів опіки та піклування з приводу визначення його участі у вихованні та спілкуванні з дітьми і з цього приводу було ухвалено відповідне рішення (а.с.-42).

Враховуючи, що рішення у даній справі ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують підстав для його скасування немає.

На підставі наведеного, керуючись ст. 307, 308 ст.ст. 313- 315 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Володимирецького районного суду від 31 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.