Справа № 1309/2-2844/2011 

Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.

Провадження № 22-ц/1390/6129/12 

Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Кота І.Н..

суддів: Каблака П.І., Крайник Н.П.

при секретарі: Зозуля В.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 13 липня 2012 року.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і заперечень на неї, колегія суддів,-

рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 13 липня 2012р. задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, що утворилась внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного сторонами договору про надання йому рієлторських послуг у придбанні нерухомого майна.

Стягнуто з відповідача у користь позивача 20 000 грн. обумовленої сторонами плати за надання послуг; 10 000 грн. штрафу за порушення грошового зобов»язання ; 2327, 67 грн. обумовлених договором 24% річних ; 1460,82 грн. неустойки та 1103,30 грн. інфляційних нарахувань, а всього 34 891 грн. Стягнуто з відповідача в користь позивача судові витрати у справі.

рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_2. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність та необґрунтованість. Зазначає, що поза увагою і належною оцінкою з боку суду залишились доводи відповідача, що про об»єкти нерухомості відповідач самостійно дізнався з інтернету та оголошень у газеті «Ваш магазин «, а договір про надання рієлторських послуг було підписано ним лише формально. Фактично позивач жодної участі у пошуку та огляді й оцінці зазначеного майна не брав, як і укладенні договорів купівлі-продажу, тому на думку апелянта, права на виплату винагороди не набув.

Просить ухвалене з порушеннями вимог матеріального та процесуального закону рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні безпідставного позову.

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі . При цьому кожна із сторін зобов»зана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявними у справі письмовими доказами, беззаперечно підтверджено, як сам факт укладення 29.06.10 р. позивачем та відповідачем ОСОБА_2 договору про надання посередницьких послуг в купівлі об'єктів нерухомого майна зазначених у п. 6 цього договору, а саме : житлового будинку на АДРЕСА_1 та земельної ділянки. Укладений договір сторонами не змінювався і не доповнювався й не був розірваний ( а.с.10-11).

Шляхом укладення нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 29.12.10 р. (а.с.12-14) та 26.03.11 р.( а.с.33) належно підтверджено факт придбання відповідачем об»єктів нерухомості власне обумовлених договором про надання посередницьких послуг.

На спростування зазначених обставин апелянтом не подано жодних доказів, як у процесі розгляду за його участю справи у суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції.

Відтак, виходячи із встановленого та загальних засад щодо виконання зобов»язань визначених ст.ст. 526, 551, 625 ЦК України, суд першої інстанції підставно поклав на відповідача обов»язок щодо виплати грошових виплат обумовлених договором від 29.06.10р.( а.с.10-11). Посилання апелянта на невиконання позивачем умов договору не заслуговують на увагу, оскільки такі його доводи повністю спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, рішення районного суду про стягнення в користь позивача обумовлених договором платежів відповідає встановленим і належно перевіреним обставинам справи.

Разом з тим, при стягненні визначених договором штрафних санкцій за неналежне виконання його умов, суд першої інстанції не звернув уваги, що продаж останнього об'єкту нерухомого майна у вигляді земельної ділянки завершився 26.03.11р. ( а.с.33), а тому саме із цієї дати, а не з 30.12.10р. слід було починати нарахування штрафних санкцій.

Тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання обумовленого договором грошового зобов»язання підлягає відповідній зміні.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України колегія суддів,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 заловолити частково. рішення Залізничного районного суду м. Львова від 13 липня 2012 р. в частині стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем договірного зобов»зання змінити, вказавши, що стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підлягає 1183,56 грн. 24% річних, 721,91 грн неустойки та 422,08 грн. інфляційних нарахувань. Всього стягненню з відповідача в користь позивача підлягає 32 327, 55 грн.

В решті розглянутих вимог рішення районного суду залишити без змін.

рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення й таке може бути оскаржене протягом 20-ти днів з часу набрання ним законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.