6-48730св11 Про визнання незаконним наказу та скасування дисциплінарного стягнення, відшкодування моральної шкоди - 21.11.2012 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання незаконним наказу та скасування дисциплінарного стягнення, відшкодування моральної шкоди

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 8 вересня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2011 року, -

У листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" ) про визнання незаконним наказу та скасування дисциплінарного стягнення, відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 1986 року вона займає посаду моториста вентиляційної установки на шахті ім. Орджонікідзе, що є структурним підрозділом ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат". Наказом від 7 жовтня 2010 року № 1627 їй оголошено догану за порушення вимог п. п. 1.2.2., 1.5.8., 1.9 Інструкції з охорони праці для моториста вентиляційної установки шахти ім. Орджонікідзе (далі - Інструкції) та п. 20.2 Загальних вимог з охорони праці для робітників ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Загальних вимог), що полягало у знаходженні на робочому місці без спецодягу та невиконанні розпорядження диспетчера шахти і начальника дільниці про негайне залишення приміщення у зв'язку із вибухом, чим вона наразила на небезпеку своє життя та життя ОСОБА_4

Посилаючись на те, що вона знаходилася без спецодягу до початку робочої зміни, невиконання розпорядження диспетчера шахти і начальника дільниці про негайне залишення приміщення у зв'язку із вибухом мало місце внаслідок виконання трудових обов'язків щодо прийняття зміни, ОСОБА_3 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ від 7 жовтня 2010 року № 1627 про накладення дисциплінарного стягнення. Також просила стягнути на її користь 11 000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що вона особисто постраждала у результаті нещасного випадку, у зв'язку із накладенням дисциплінарного стягнення до неї не застосовуються заходи заохочення.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 8 вересня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2011 року, у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції, ухвали апеляційного суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 працює мотористом вентиляційної установки на шахті ім. Орджонікідзе ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат". Наказом від 7 жовтня 2010 року № 1627 їй оголошено догану за порушення вимог п. п. 1.2.2., 1.5.8., 1.9 Інструкції та п. 20.2 Загальних вимог, що полягало у знаходженні на робочому місці без спецодягу та невиконанні розпорядження диспетчера шахти і начальника дільниці про негайне залишення приміщення у зв'язку із вибухом, чим вона наразила на небезпеку своє життя та життя ОСОБА_4

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка порушила трудову дисципліну, а саме: вимоги п. п. 1.2.2., 1.5.8., 1.9 Інструкції та п. 20.2 Загальних вимог та дійшов висновку про законність наказу про застосування до неї дисциплінарного стягнення.

Із такими висновками погодився й апеляційний суд.

Проте висновки апеляційного суду щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції є передчасними та свідчать про неповне з'ясування ним обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Строк і порядок застосування дисциплінарного стягнення передбачено ст. ст. 148, 149 КЗпП України.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Аналіз вказаних норм трудового права дає підстави для висновку, що дисциплінарні стягнення застосовуються у разі порушення саме трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків.

Вважаючи наказ від 7 жовтня 2010 року № 1627 про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани законним, суд першої інстанції посилався на те, що перебування на робочому місці у спецодязі входить до трудових обов'язків позивачки, покладених на неї п. 1.5.8. Інструкції та п. 20.2 Загальних вимог.

Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції у цій частині, ОСОБА_3 на обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, що вона знаходилася без спецодягу до початку робочої зміни, що не є порушенням трудової дисципліни.

Пунктом 1.5.8. Інструкції визначено, що ведення робіт з обслуговування і ремонту обладнання, машин, механізмів, інших видів робіт у виробничих приміщеннях, будівлях і спорудах, на об'єктах необхідно виконувати із застосуванням захисної каски, спецодягу і спецвзуття, з використанням засобів колективного та індивідуального захисту, що відповідають посаді професії і роботі, що виконується, використання несправних спецодягу, спецвзуття та засобів захисту забороняється. Особи, які ухиляються від використання спецодягу, спецвзуття і засобів захисту при виконанні виробничих обов'язків можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

За п. 20.2 Загальних вимог забороняється перебування осіб в шахті (копальні) без спецодягу, спецвзуття, необхідних індивідуальних засобів захисту та інших захисних засобів, передбачених для обов'язкового використання і застосування у конкретних умовах ведення підземних гірничих робіт.

Аналіз вищезазначених положень свідчить про те, що до трудових обов'язків позивачки входить перебування у спецодязі та спецвзутті при виконанні виробничих обов'язків та веденні підземних гірничих робіт.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 з'явилася на роботі о 6. 30 год. за тридцять хвилин до початку зміни, почала здійснювати заходи щодо прийому зміни, при цьому перебувала у виробничому приміщенні без спецодягу.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо законності наказу про застосування дисциплінарного стягнення до позивачки, апеляційний суд належним чином не перевірив, чи можуть бути підстави, зазначені у наказі, підставами для застосування дисциплінарного стягнення, не дослідив трудові обов'язки ОСОБА_3, не з'ясував, чи є її перебування у виробничому приміщенні до початку робочої зміни не під час ведення виробничих робіт без спецодягу порушенням трудової дисципліни, чи була робота позивачки при прийнятті зміни пов'язана з веденням підземних робіт відповідно до п. 20.2 Загальних вимог, доводи апеляційної скарги у цій частині належним чином не перевірив, що є порушенням апеляційним судом ст. 303 ЦПК України.

Щодо такої підстави для оголошення позивачці догани, як невиконання ОСОБА_3 розпорядження диспетчера шахти і начальника дільниці про негайне залишення приміщення у зв'язку із вибухом, чим вона наразила на небезпеку своє життя та життя ОСОБА_4, слід зазначити таке.

Обґрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції посилався на п. п. 1.2.2, 1.9 Інструкції, відповідно до яких робітник безпосередньо підкоряється механіку ділянки, заміснику начальника або начальнику ділянки, а у оперативному порядку головному інженеру шахти, диспетчеру. Робітник зобов'язаний піклуватися про особисту безпеку та безпеку осіб, що працюють поряд. За таких обставин, не виконавши розпорядження диспетчера шахти і начальника дільниці про негайне залишення приміщення у зв'язку із вибухом, ОСОБА_3 наразила ОСОБА_4 на небезпеку, що є порушенням трудової дисципліни.

Поза увагою суду залишилося те, що ОСОБА_4 обіймає ту ж посаду, що й ОСОБА_3, тому виконання п. п. 1.2.2, 1.9 Інструкції однаковою мірою стосується як позивачки, так і самої ОСОБА_4

У порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України апеляційний суд не перевірив доводи апеляційної скарги у цій частині, в ухвалі не зазначив ніяких обставин та фактів, що їх спростовують, та не навів мотивів відхилення апеляційної скарги.

Із журналу судового засідання апеляційного суду вбачається, що ОСОБА_3 було заявлено клопотання про дослідження нових доказів, які стосуються проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався 13 червня 2010 року.

Відхиляючи вказане клопотання, апеляційний суд дійшов висновку про те, що воно не стосується визнання незаконним наказу та скасування дисциплінарного стягнення.

Проте, дійшовши такого висновку, апеляційний суд не звернув уваги на те, що наказом ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" від 21 жовтня 2011 року № 1901 «Про повторне розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_3», який просила долучити до справи позивачка, скасовано попередній акт розслідування нещасного випадку від 7 вересня 2010 року, за результатами якого позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності на підставі наказу, який є предметом оскарження у справі, що розглядається.

Оскільки порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи і ці порушення допущені судом апеляційної інстанції, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -