1490/3419/12 Про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод у здійсненні права власності та відшкодування матеріальної і моральної шкоди - 02.10.2012 Прийняття

на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 6 червня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод у здійсненні права власності та відшкодування матеріальної і моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії,

У лютому 2012 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод у здійсненні права власності та відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказувала, що рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2005 р. було проведено реальний поділ житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 та визначено порядок користування земельною ділянкою між співвласниками будинку: нею та ОСОБА_5

В лютому 2009 р. відповідач знищив розташовані на виділеній у користування позивачці земельній ділянці 19 фруктових дерев, 29 кущів смородини та 49 кущів малини вартістю 10000 грн., зняв розташовані у її частині будинку металеві труби та чавунні батареї опалення вартістю 4000 грн., зняв сітку-рабицю вартістю 1100 грн., зняв розташоване у її частині будинку дахове вікно вартістю 1500 грн. Крім того навесні 2011 р. відповідач самовільно без її дозволу по стіні належної їй господарської будівлі літ. «В» та над виділеною їй у користування земельною ділянкою встановив газові труби, а також самовільно переніс огорожу, захопивши частину належної їй земельної ділянки.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила стягнути з відповідача 16600 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 23000 грн. - у відшкодування моральної шкоди, зобов'язати ОСОБА_5: повернути самовільно зайняту земельну ділянку та відновити межу відповідно до висновку експертизи, за якою було проведено поділ, демонтувати газові труби.

В травні 2012 р. ОСОБА_5 звернувся із зустрічним позовом, в якому, посилаючись на невиконання ОСОБА_2 рішення суду про поділ житлового будинку та відмовляє у погодженні меж, що необхідно для приватизації земельної ділянки, просив суд зобов'язати ОСОБА_2: демонтувати встановлені вхідні двері у виділену їй частину жилого будинку, провести перебудову у відповідності з рішенням суду від 22 квітня 2005 р. та виконати вимоги ч. 2 ст. 198 ЗК України, погодивши межі земельних ділянок шляхом підписання кадастрового плану.

рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 6 червня 2012 р. в позовах відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на неповне з'ясування судом обставин спору й просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позиваки, її представників, відповідача, його представника, дослідивши матеріали даної справи, цивільної справи № 2-7/2005 р., колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2005 р. проведено реальний поділ жилого будинку АДРЕСА_1, співвласниками якого були сторони, та визначено порядок користування земельною ділянкою, на якій розташовано будинок з господарськими спорудами згідно з першим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25 лютого 2005 р. У власність ОСОБА_2 виділено 34/100 частин жилого будинку, а саме: в житловому будинку лі. «А» кімнати 1-2, 1-3, по ? частині сараю і літній кухні літ. «В», туалет літ. «О», 2/3 частини огорожі № 1, частину огорож №№ 2, 5, 7. У власність ОСОБА_5 виділено 66/100 частин будинку, а саме: у жилому будинку літ. «А» кімнату 1-8, кухню 1-4, коридори 1-1, 1-9, баню 1-5, ванну кімнату 1-6, вбиральню 1-7, гараж літ. «Б», погріб, ганок літ. «а-2», 1/3 частину огорожі № 1, частину паркану № 6, ворота з хвірткою. Кожному з співвласників виділено у користування земельна ділянка площею 499 кв.м. В подальшому належна ОСОБА_5 частина домоволодіння була виділена в окрему адресу.

В силу ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Між тим ОСОБА_2 не надано жодного доказу щодо підтвердження викладених нею в позовній заяві фактів заподіяння відповідачем шкоди її майну. Так, матеріали справи не містять підтвердження наявності на виділеній їй у користування земельній ділянці насаджень (дерев та кущів), їх кількість, вартість та їх знищення відповідачем.

Також відсутні докази, які підтверджують демонтування та привласнення ОСОБА_5 належних позивачці батарей та труб, а також вікна і металевої огорожі.

За такого суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення майнової шкоди у вигляді вартості вказаного майна та відшкодування моральної шкоди, завданої, на думку позивачки, вказаними діями, оскільки факти заподіяння шкоди та неправомірної поведінки відповідача не було доведено.

Також суд вірно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про демонтування газових труб, оскільки позивачкою не підтверджено, що проведення труб суттєво порушують будь-які її права. Крім того, проведення додаткових труб та газового облаштування було здійснено відповідачем не самовільно, а у передбаченому законом порядку, з дозволу та на підставі виданих управлінням експлуатації газового господарства м. Миколаєва технічних умов та проекту.

Відмовляючи в позові про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, суд вважав, що позивачкою не надано доказів на підтвердження самовільного зайняття відповідачем належної позивачці земельної ділянки.

Однак з таким висновком погодитись не можна.

Конфігурація, лінійні розміри виділених у користування ОСОБА_2 та ОСОБА_5 земельних ділянок та межа між ними визначені рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2005 р. відповідно до 1 варіанту додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 1746 від 25 лютого 2005 р. (цивільна справа № 2-7/2005 р. а.с. 166-199).

В силу ч. 1 ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

В матеріалах справи є виготовлений 14 червня 2011 р. КП «Госпрозрахункове проектно-вишукувальне бюро» кадастровий план земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Згідно даного плану (в порівнянні з розмірами земельних ділянок, виділених в користування сторонам за рішенням суду від 22 квітня 2005 р.) площа захопленої суміжним землекористувачем (по АДРЕСА_2) земельної ділянки по АДРЕСА_1 становить 7 кв. м., що сталося внаслідок порушення межі, визначеної рішенням суду від 22 квітня 2005 р.

ОСОБА_5 всупереч положенням ч. 1 ст. 60 ЦПК України на спростування даних кадастрового плану від 14 червня 2011 р. щодо порушення ним визначеного судом порядку користування земельною ділянкою доказів не представив.

За такого можна вважати доведеним факт самовільного зайняття відповідачем 7 кв. м земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні позивачки.

В силу ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

З урахуванням викладених обставин справи та вимог закону позовні вимоги ОСОБА_2 щодо поновлення її земельних прав необхідно задовольнити, зобов'язати ОСОБА_5 повернути позивачці самовільно зайняту земельну ділянку площею 7 кв. м, відновивши межі між земельними ділянками відповідно до рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2005 р., яким визначено порядок користування земельною ділянкою згідно з першим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1746 від 25 лютого 2005 р.

У зв'язку з встановленням порушення права позивачки як землекористувача з урахуванням положень пункту «д» ч. 3 ст. 152 ЗК України, ч. 3 ст. 386 ЦК України колегія суддів вважає доведеним й спричинення їй моральної шкоди, яка пов'язана з необхідністю докладати зусиль для відновлення своїх прав.

Виходячи з обставин даної справи, характеру правовідносин сторін, тривалості конфлікту, зусиль, яких вимушена докласти позивачка для відновлення своїх прав колегія вважає, що достатньою буде компенсація моральної шкоди в сумі 500 грн.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог про відновлення земельних прав й часткового задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди необхідно в силу ст. 118 ЦПК України провести розподіл судових витрат.

При зверненні до суду ОСОБА_2 не було сплачено судовий збір за позовні вимоги про відновлення земельних прав та відшкодування моральної шкоди, які є немайновими і мали були оплачені за ставкою, встановленою пунктом ст. Закону України про судовий збір (3674-17) за ставкою 107 грн. 30 коп. кожна вимога, а тому з ОСОБА_5 на користь держави слід стягнути 214 грн. 60 коп.

рішення суду в частині відмови у зустрічному позові не оскаржується і не було предметом апеляційного перегляду.

З урахуванням викладеного рішення суду в силу пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України в частині відмови у поверненні самовільно зайнятої земельної ділянки, відновлення меж та відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням прав землекористувача, необхідно скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 6 червня 2012 року в частині відмови у поверненні самовільно зайнятої земельної ділянки, відновлення меж та відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням прав землекористувача скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про поверненні самовільно зайнятої земельної ділянки, відновлення меж задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_5 повернути ОСОБА_2 самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 7 кв.м, відновивши межу земельних ділянок по АДРЕСА_1, відповідно до лінійних розмірів, встановлених рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2005 р., яким визначено порядок користування земельною ділянкою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за першим варіантом висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 1746 від 25 лютого 2005 р.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням прав землекористувача, задовольнити часткового.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 500 (п'ятсот) грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням прав землекористувача.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 (шістдесят) коп. судового збору.

В решті рішення суду залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.