Провадження № 22-ц/490/9238/12 

Справа № 2-639/11 

Головуючий у 1 й інстанції - Нізік О.В. 

Доповідач - Пономарь(Можелянська) З.М. 

Категорія 19

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Ремеза В.А., Прозорової М.Л., при секретареві Солод О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «УКРСТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ» на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровськ від 4 травня 2011 року за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «УКРСТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ» про захист прав споживача, відшкодування збитків, стягнення грошової суми за час користування чужими грошима,-

У квітні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до ПП «УКРСТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ» з позовом, у якому посилався на укладення ним 23.11.2006р. з відповідачем договору на виконання проектних робіт. На виконання договору директору підприємства ним передано 10000грн. та 500 умовних одиниць в іноземній валюті. Оскільки до обумовленого строку до 23.05.2007р. вказані проектні роботи не виконано, просив стягнути з підприємства 13965грн. на повернення здійсненої попередньої оплати та 1 186грн.94коп. з розрахунку 3% річних за користування чужими грошима.

рішенням Красногвардійського райсуду м.Дніпропетровськ від 4.05.2011р. позовні вимоги задоволено, з ПП«УКРСТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ» на користь позивача стягнуто 13965грн. та 1 186грн.94коп. процентів за користування чужими грошима, а всього 15151грн.94коп., а у дохід держави - 151грн.51коп. судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому скасуванню за такими підставами.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

Відповідно до укладеного 23.11.2006р. договору між ОСОБА_2 та ПП «УКРСТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ» останнє взяло на себе зобов'язання щодо виконання протягом шести місяців з моменту підписання договору робіт, зокрема, з виведення житлової квартири АДРЕСА_1 з житлового фонду в нежитловий, а також з розробки та узгодження проекту реконструкції. Загальна вартість робіт у договорі зазначена у сумі 25000 грн. з попередньою оплатою 10 000 грн. (а.с.4,5). Згідно письмової розписки директора підприємства ОСОБА_3 за договором ним отримано від замовника 23.11.2006 р. 10 000грн., а 23.01.2007р. -500 умовних одиниць (звор.а.с.5). Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання за вказаним договором ПП «УКРСТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ» не виконало. Враховуючи зазначені обставини та вимоги ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 887, 901 ЦК України суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив рішення про стягнення з ПП«УКРСТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ» на користь ОСОБА_2 13 965 грн. на повернення сплачених ним грошових сум за договором.

Твердження ПП «УКРСТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ» в апеляційній скарзі про неправильність судового рішення у цій частині безпідставні та суперечать наявним у матеріалах справи письмовим доказам. Посилання підприємства на те, що у договорі зазначена інша, чим у нього назва не можуть бути прийняті до уваги, оскільки бланк договору виконаний саме підприємством і саме останнім зазначена і його назва. Виконання ним назви підприємства іншим шрифтом не вказує на інше підприємство, адреса якого у договорі відповідає адресі його як відповідача. Письмовою розпискою директора підприємства підтверджується також факт передачі йому позивачем зазначених останнім грошових сум. Оригінал договору з письмовою розпискою про отримання грошових сум оглянуті апеляційним судом. За таких обставин рішення суду у вказаній частині скасуванню не підлягає, оскільки воно відповідає вимогам закону, а його висновки не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Проте при перевірці законності рішення суду першої інстанції на підставі вимог ч.3 ст. 303 ЦПК України в частині стягнення з ПП «УКРСТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ» 1 186 грн.94 коп. з розрахунку 3% річних за користування чужими грошима, апеляційний суд вважає, що воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні відповідної позовної вимоги, виходячи з наступного.

Вказана позивачем та застосована судом першої інстанції санкція відповідальності боржника у розмірі 3% річних фактично передбачена ч.2 ст. 625 ЦК України у разі, якщо боржник прострочив виконання грошового зобов'язання. Між тим за договором сторін не передбачено виконання підприємством грошових зобов'язань. Предметом його зобов'язань було виконання робіт, зокрема, з виведення житлової квартири з житлового фонду в нежитловий, а також з розробки та узгодження проекту реконструкції. У зв'язку з цим вказана правова норма не може бути застосована до спірних правовідносин, що виникли з невиконання договору підряду. З цих же підстав до спірних правовідносин не може бути заснована і ст. 536 ЦК України, яка передбачає зобов'язання сплачувати проценти за користування чужими грошима. Крім того, як вбачається з п.6 договору сторін останніми обумовлена відповідальність кожного з них за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань. Зокрема, за п.6.3. договору підрядник зобов'язався сплачувати замовнику протягом 30-ти денного терміну пеню розмірі 0,01% вартості робіт за недодержання строків виконання робіт, а разі прострочення виконання понад вказаного строку -неустойку у розмірі 1% від вартості робіт. Позовні вимоги вказаними обставинами не обґрунтовані, що не дозволяє апеляційному суду їх розглядати відповідно до вимог ч.1 ст.11, ч1 ст. 303 ЦПК України. Проте позивач не позбавлений можливості заявити їх у загальному порядку.

Оскільки висновки суду першої інстанції у цій частині не відповідають наведеним нормам матеріального права, його рішення в частині стягнення 1 186грн.94коп. на підставі п.4 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині. У зв'язку з цим рішення в частині визначення загальної суми стягнення у розмірі 15151грн.94коп. також підлягає скасуванню, а в частині розподілу судових витрат -зміні.

На підставі вимог ч.3 ст. 88 ЦПК України з ПП «УКРСТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ» у дохід держави підлягають стягненню 139 грн. 65 коп. судового збору з врахуванням розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з ПП «УКРСТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ» на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню 120 грн. на повернення понесених ним витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «УКРСТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ»задовольнити частково.

рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровськ від 4 травня 2011 року скасувати в частині стягнення грошової суми за час користування чужими грошима, загальної суми стягнення та змінити в частині розподілу судових витрат.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного підприємства «УКРСТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ» про стягнення грошової суми у розмірі 1 186грн.94коп. за час користування чужими грошима у вигляді 3% річних.

Стягнути з Приватного підприємства «УКРСТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ» на користь ОСОБА_2 120 грн. на повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з Приватного підприємства «УКРСТРОЙРЕКОНСТРУКЦІЯ» у дохід держави 139 грн. 65 коп. судового збору.

В іншій частині рішення залишити без змін.

рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.