Апеляційний суд Івано-Франківської області
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
25 вересня 2012 року м. Івано-Франківськ
|
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Томин О.О.,
суддів: Фединяка В.Д., Малєєва А.Ю.,
секретаря Гринчак В.І.,
з участю:
представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_16.,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
представника третьої особи ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача служба у справах дітей Надвірнянської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про відібрання малолітньої дитини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28.05.2012 року, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28.05.2012 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про відібрання малолітньої дитини. Постановлено відібрати малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, у ОСОБА_6, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, та передати його батькові ОСОБА_3.
Справа №2/0911/416/2011 Головуючий у 1 інстанції - Безбородько В.А.
Провадження №22ц/0990/1297/2012 Суддя-доповідач - Томин О.О.
Категорія 50
В позові ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача служба у справах дітей Надвірнянської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовлено.
На дане рішення місцевого суду представник ОСОБА_6 - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, не дано правильної оцінки доказам, а тому ухвалено невірне рішення, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
На її думку, суд першої інстанції мотивував дане рішення виключно матеріалами, долученими відповідачем, не врахувавши поданих позивачем доказів. Зокрема, судом не взято до уваги факт ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по утриманню та вихованню малолітнього сина, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_6, довідкою Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 25.01.2011 року №286/02-19, рішенням Органу опіки та піклування Надвірнянської районної державної адміністрації від 15.03.2011 року №04-33/24, довідкою про проведену бесіду з малолітнім ОСОБА_7 від 24.01.2011 року, свідченнями сусідів та близьких друзів матері малолітнього ОСОБА_7, викладеними в нотаріально посвідчених заявах, довідкою Пасічнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №125 від 23.04.2012 року, відповіді на адвокатський запит управління Федеральної служби судових виконавців Ханти-Мансійського автономного округу - Югре від 03.05.2012 року №38828/12/15/86.
Саме з ініціативи відповідача відбулося припинення виконавчого провадження по примусовому стягненні аліментів в користь малолітнього ОСОБА_7
Відповідач не представив суду доказів наявності у нього на праві власності житла, де він буде проживати разом із сином, та достатнього і стабільного матеріального заробітку для утримання дитини.
Також зазначає, що рішенням суду ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав щодо сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, що характеризує відповідача з негативної сторони.
Крім того, відповідач вчиняв насильство у сім'ї та не дбав про сина ще за час проживання останнього в Російській Федерації з матір'ю, а після її повернення із сином на Україну, жодного разу не поцікавився їхньою долею.
Вказує, що відповідні висновки про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав зроблені прокуратурою та органом опіки та піклування, що судом до уваги взято не було.
Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити, у вимогах зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 відмовити.
В судовому засіданні Апеляційного суду представники позивача та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача служби у справах дітей Надвірнянської районної державної адміністрації доводи апеляційної скарги підтримали. Відповідач та представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача та представника відповідача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача служби у справах дітей Надвірнянської районної державної адміністрації, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 та задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано достатньо доказів ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області погоджується із даним висновком суду, у зв'язку з наступним.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину (ч. 2 ст. 166 СК України).
Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57 - 60 ЦПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_9, дочка позивача ОСОБА_6, перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3. Від спільного проживання в шлюбі народився син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, батьком якого є ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про народження (серія І-ПН №НОМЕР_1) від 16.09.2004 року (а.с. - 6, т. 1).
29.03.2008 року шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 було розірвано (а.с. - 7, т. 1), сина ОСОБА_7 залишено проживати з матір'ю.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2010 року ОСОБА_3 дав нотаріально посвідчену згоду на виїзд на відпочинок з 29.04.2010 року по містах Росії та України неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, у супроводі ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. - 14, т. 1).
Згідно Свідоцтва про смерть (серія І-НМ №НОМЕР_2) від 11.01.2011 року ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року (а.с. - 8, т. 1).
Відповідно до Довідки Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області №286/02-19 від 25.01.2011 року ОСОБА_7 з 11.05.2010 року і по даний час проживає в родичів в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_13 (а.с. - 12, т. 1).
Відповідно до п.п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року (v0003700-07)
«Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач після розірвання шлюбу з ОСОБА_9 належно сплачував аліменти на утримання дитини, і у неї, за життя, ніяких претензій з цього приводу не виникало, як і не ставилось вимоги про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав. Позивач ОСОБА_6, мати ОСОБА_9, з таким позовом звернулася через два місяці після смерті дочки. Однак, цьому позову передували звернення самого ОСОБА_3 до компетентних органів державної влади Росії та України про розшук та повернення дитини (а.с. 48 - 49, 53 - 54, т. 1).
За таких обставин суд вважає, що об'єктивних доказів того, що відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків і не бажає спілкуватися з дитиною позивачем не надано.
Що стосується спору про місце проживання дитини, то згідно ч.ч. 1, 2 ст. 163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.
Суд апеляційної інстанції критично оцінює рішення органу опіки та піклування Надвірнянської районної державної адміністрації №04-33/24 від 15.03.2011 року «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н.», оскільки дані про особу ОСОБА_3 з'ясовувались виключно на підставі пояснень зацікавленої сторони. Крім того, згідно Акту обстеження умов життя громадянина Росії ОСОБА_3, складеного Управлінням опіки та піклування адміністрації міста Радужний Ханти-Мансійського автономного округу - Югра 01.07.2011 року, характеристики ПП ОСОБА_14, довідки «Нижнєвартовського психоневрологічного диспансеру» Ханти-Мансійського автономного округу - Югра №06 від 06.07.2011 року відповідач позитивно характеризується за місцем роботи, забезпечений благоустроєною житловою площею, на обліку у психіатра не перебуває (а.с. 43 - 47, 68 - 71, т. 1).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_6, задовольнивши вимоги ОСОБА_3
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28.05.2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
|
Головуюча:
Судді:
|
Томин О.О.
Фединяк В.Д.
Малєєв А.Ю.
|