Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Карпенко С.О.,

суддів: Дербенцевої Т.П., Нагорняка В.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Восьма Донецька державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Донецького нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання права власності в порядку спадкування, визнання договору купівлі-продажу квартири і свідоцтва про право на спадщину недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2011 року,

У липні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом і, з урахуванням уточнень, просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину видане 26 червня 2007 року ОСОБА_2, визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 26 липня 2007 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на вказану квартиру в порядку спадкування.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_7, шлюб з яким зареєструвала 7 червня 2003 року, до реєстрації шлюбу проживала з ним більше десяти років у фактичних шлюбних відносинах. Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яку вона фактично прийняла, проте не оформила у встановленому порядку, оскільки свідоцтво про смерть чоловіка отримала через шість місяців після його смерті у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи. ОСОБА_2, який є сином ОСОБА_7 від першого шлюбу, не повідомивши нотаріуса про інших спадкоємців, у 2007 році отримав свідоцтво про право на спадщину на спірну квартиру. 26 липня 2007 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу квартири.

Ураховуючи, що вона фактично прийняла спадщину, є спадкоємцем першої черги після смерті чоловіка, утримувала квартиру у належному стані, несла витрати по її утриманню, просила позов задовольнити.

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 8 серпня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2011 року рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 8 серпня 2011 року скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково.

Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_7 на час смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2.

Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 26 червня 2007 року видане ОСОБА_2

Визнано за ОСОБА_2 і ОСОБА_1 право на спадщину за законом у розмірі по Ѕ частини спадкового майна після ОСОБА_7, яке складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 36 кв.м, кожному.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений 26 липня 2007 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2011 року та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Наведені у касаційній скарзі доводи про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права висновку суду не спростовують, оскільки не призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_3, відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.