АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2012 року м. Хмельницький
Справа № 2213/385/2012
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs29685559) ) ( Додатково див. рішення Полонського районного суду Хмельницької області (rs24448247) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,
суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,
при секретарі Кузічкіній М.В.,
з участю позивачів ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Каленицьке», ОСОБА_4, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» про відшкодування шкоди із апеляційними скаргами сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Каленицьке», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2012 року,
встановила:
В лютому 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Каленицьке»(далі -СТОВ «Каленицьке»), ОСОБА_4 про відшкодування шкоди. ОСОБА_1 просив стягнути солідарно з відповідачів 3113 грн. 19 коп. майнової шкоди і 10000 грн. моральної шкоди. ОСОБА_2 просив стягнути солідарно з СТОВ «Каленицьке»і ОСОБА_4 846 грн. 66 коп. майнової шкоди і 10000 грн. моральної шкоди.
Позивачі зазначили, що 20 липня 2011 року в с. М. Каленичі, Полонського району, Хмельницької області сталася дорожньо-транспортна пригода. В результаті зіткнення належного ОСОБА_4 мопеда «Вайпер МХ-50V», на якому вони їхали як пасажири, з автомобілем «САЗ 3507»реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить СТОВ «Каленицьке», їм були заподіяні тілесні ушкодження, зокрема, ОСОБА_1 -легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_2 -середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я. Через одержані під час дорожньо-транспортної пригоди травми вони тривалий час лікувались і понесли витрати на придбання лікарських засобів, зазнали фізичного болю та душевних страждань.
Суд залучив приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інкомстрах» (далі -ПАТ «СК «Інкомстрах», страхова компанія) до участі у справі як співвідповідача.
рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «СК «Інкомстрах»: на користь ОСОБА_2 161 грн. 85 коп. витрат на лікування, 2550 грн. моральної шкоди, а всього -2711 грн. 85 коп.; на користь ОСОБА_1 692 грн. 67 коп. витрат на лікування, 2550 грн. моральної шкоди, а всього -3242 грн. 67 коп. Стягнуто солідарно з СТОВ «Каленицьке», ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 5450 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_1 2450 грн. моральної шкоди. Стягнуто з ПАТ «СК «Інкомстрах», СТОВ «Каленицьке», ОСОБА_4 на користь держави по 214 грн. 60 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.
Суд виходив з того, що позивачам завдано шкоди внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки -мопеда «Вайпер МХ-50V»і автомобіля «САЗ 3507»реєстраційний номер НОМЕР_1, тому власники цих транспортних засобів ОСОБА_4 і СТОВ «Каленицьке», які спільно завдали шкоди потерпілим, зобов'язані відшкодувати її в солідарному порядку. Разом із тим, СТОВ «Каленицьке» застрахувало свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами у ПАТ «СК «Інкомстрах», тому страхова компанія в межах ліміту відповідальності страховика має сплатити позивачам документально підтверджені витрати, пов'язані з лікуванням потерпілих, і частину відшкодування моральної шкоди. Решту заявленого позивачами відшкодування моральної шкоди слід покласти на ОСОБА_4 і СТОВ «Каленицьке».
Також суд дійшов висновку, що неповідомлення СТОВ «Каленицьке»страховика про настання страхового випадку не може бути підставою для звільнення ПАТ «СК «Інкомстрах» від обов'язку відшкодувати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 завдану шкоду, оскільки такі обставини не впливають на визначені законом обсяги прав позивачів як потерпілих при дорожньо-транспортній пригоді та на обов'язки страховика по виплаті страхового відшкодування.
В апеляційній скарзі СТОВ «Каленицьке» просить скасувати рішення суду про стягнення з нього на користь позивачів відшкодування моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В апеляційній скарзі ПАТ «СК «Інкомстрах» просить скасувати рішення суду про стягнення з нього і СТОВ «Каленицьке» на користь позивачів відшкодування шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заперечуючи проти апеляційних скарг, позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зазначили, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідач ОСОБА_4 і представник ПАТ «СК «Інкомстрах», які у встановленому законом порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з'явились.
Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Суд першої інстанції не застосував закон (ст. 33 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-ІV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-ІV (1961-15) ), який підлягав застосуванню, та застосував ст. 1194 ЦК України, яка не поширюється на спірні правовідносини. Також суд неправильно витлумачив ч. 2 ст. 1188 ЦК України.
У зв'язку з порушенням судом норм матеріального права оспорюване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Встановлено, що ОСОБА_4 є власником мопеда «Вайпер МХ-50V».
Автомобіль «САЗ 3507»реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві власності СТОВ «Каленицьке».
Між СТОВ «Каленицьке»і ПАТ «СК «Інкомстрах» був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу -автомобіля «САЗ 3507» реєстраційний номер НОМЕР_1 (поліс № ВА/7608253), строк дії якого визначений з 3 вересня 2010 року до 2 вересня 2011 року включно. За цим договором СТОВ «Каленицьке» застрахувало свою відповідальність на випадок заподіяння шкоди життю, здоров'ю і майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди в межах ліміту (на одного потерпілого): за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, -100000 грн.; за шкоду, заподіяну майну, -50000 грн. (за мінусом франшизи в розмірі 1000 грн.).
20 липня 2011 року близько 16 години ОСОБА_4, керуючи мопедом «Вайпер МХ-50V»по вул. Радянській, в с. М. Каленичі, Полонського району, Хмельницької області, на порушення вимог п.п. 1.5, 11.3, 16.12 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі -ПДР), під час проїзду перехрестя рівнозначних доріг з вул. Жовтневою не дав дорогу автомобілю «САЗ 3507»реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, виїхав на смугу зустрічного руху і допустив зіткнення з цим автомобілем.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажирам мопеда «Вайпер МХ-50V»ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження, зокрема, ОСОБА_1 -легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_2 -середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Учасники дорожньо-транспортної пригоди не повідомили ПАТ «СК «Інкомстрах»про настання цієї пригоди.
Через одержані під час дорожньо-транспортної пригоди травми позивачі лікуватись та понесли витрати на купівлю лікарських препаратів. ОСОБА_1 витратив 692 грн. 67 коп., а ОСОБА_2 -161 грн. 85 коп.
Постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 17 листопада 2011 року ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 291 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілими, кримінальну справу провадженням закрито.
Зазначені обставини визнані сторонами, а також підтверджуються наявними у справі письмовими доказами та матеріалами кримінальної справи № 1-205/2011 р.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
В силу ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, задана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як передбачено ч. 2 ст. 1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Згідно п. 1.10 ПДР (в редакції на час виникнення спірних відносин) механічний транспортний засіб -транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми (крім транспортних засобів, робочий об'єм двигуна яких не перевищує 50 куб. см), а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
За змістом даної норми мопед -двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см. Наявність у мопеда двигуна відповідно до положень ч. 1 ст. 1187 ЦК України відносить його до джерела підвищеної небезпеки.
Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що позивачам завдано шкоди внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, тому власники цих транспортних засобів ОСОБА_4 і СТОВ «Каленицьке» несуть солідарну відповідальність за завдану потерпілим шкоду.
Доводи СТОВ «Каленицьке» і ПАТ «СК «Інкомстрах» на спростування вказаних висновків суду не відповідають чинному законодавству.
Та обставина, що винним у дорожньо-транспортній пригоді є лише ОСОБА_4, не звільняє СТОВ «Каленицьке» від обов'язку відшкодувати позивачам завдані збитки, оскільки в цій ситуації відповідальність перед потерпілим несуть всі володільці небезпечних об'єктів солідарно незалежно від їхньої вини.
Натомість, встановивши, що СТОВ «Каленицьке» і ОСОБА_4 мають нести солідарну деліктну відповідальність перед потерпілими, суд всупереч положень ч. 2 ст. 1188 ЦК України не присудив з ОСОБА_4 на користь позивачів відшкодування майнової шкоди.
Покладаючи на страхову компанію обов'язок відшкодувати потерпілим майнову і моральну шкоду в межах ліміту відповідальності страховика, встановленого ст. 9 Закону 1961-ІV, суд також припустився помилки.
У відповідності до ст. 3 Закону № 1961-ІV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Виходячи із суті такого страхування Закон № 1961-ІV (1961-15) має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника -заподіювача шкоди.
Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
В силу п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-ІV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону № 1961-ІV (в редакції на час виникнення спірних відносин) передбачено правило, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.
Ці умови закону СТОВ «Каленицьке» не виконало. Невиконання даних обов'язків позбавило СТОВ «Каленицьке»права на відшкодування завданої ним шкоди страховиком на підставі ст. 1194 ЦК України.
Саме до цього зводяться правові висновки, що висловлені Верховним Судом України в постанові від 24 грудня 2010 року у справі № 6-1цс10, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів, що зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Розмір відшкодування завданої ОСОБА_1 і ОСОБА_2 шкоди визначено судом правильно.
Визначаючи розмір грошового відшкодування позивачам моральної шкоди (ОСОБА_1 -5000 грн., ОСОБА_2 -8000 грн.), суд відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України врахував характер правопорушення, глибину фізичних і душевних страждань потерпілих, їх тривалість, інші обставини, які мають істотне значення. Посилання СТОВ «Каленицьке»на завищення розміру цього відшкодування є безпідставними.
Судовий збір в розмірі 321 грн. 90 коп. (214,60+107,30) має бути присуджений з СТОВ «Каленицьке»і ОСОБА_4 в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційні скарги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Каленицьке», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»задовольнити частково.
рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Каленицьке», ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 692 грн. 67 коп. майнової шкоди, 5000 грн. моральної шкоди, а всього -5692 грн. 67 коп.
Стягнути солідарно з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Каленицьке», ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 161 грн. 85 коп. майнової шкоди, 8000 грн. моральної шкоди, а всього -8161 грн. 85 коп.
Стягнути солідарно з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Каленицьке», ОСОБА_4 на користь держави 321 грн. 90 коп. судового збору.
В решті позову відмовити.
рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
Головуючий у першій інстанції -Горщар А.Г. Справа № 22ц/2290/1680/12
Доповідач -Ярмолюк О.І. Категорія 32