2-389/2011 Про стягнення збитку та відшкодування моральної шкоди - 06.09.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 17 червня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення збитку та відшкодування моральної шкоди,

У січні 2010 року ОСОБА_3, ОСОБА_8 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_9 ОСОБА_10, у якому просили зобов'язати відповідачів поновити порушене право власника ОСОБА_3, користувачів ОСОБА_8 та неповнолітньої ОСОБА_11, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, відшкодувати солідарно майнову шкоду (реальні збитки за знос споруди); зобов'язати відшкодувати витрати, понесені ОСОБА_8 та ОСОБА_11 на вимушену оплату проживання у гуртожитку; зобов'язати відшкодувати витрати, необхідні на зведення втраченої літ.«В» житлового будинку в сумі 150 000 грн. Також позивачі просять суд зобов'язати відповідачів відшкодувати на їх користь, зокрема неповнолітній ОСОБА_11, моральну шкоду яку вони оцінюють в 15 000 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що вказана майнова та моральна шкода була спричинена позивачам та неповнолітній ОСОБА_11 у результаті незаконних дій відповідачів відносно самовільного зносу надвірної будівлі літ.«В», яка приходиться на частку ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1, співвласниками якого зокрема являються ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 17 червня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_8 відмовлено.

Представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового про задоволення позову ОСОБА_3, ОСОБА_8 у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 319, ч.1 ст. 361 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Частинами 1,2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідно до Технічного паспорту, складеного станом на 29 червня 2006 року, співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 (1/4 частка), ОСОБА_9 (3/10 частки), ОСОБА_10 (3/10 частки), ОСОБА_12 (1/4 частки) та ОСОБА_6 (1/5 частки).

Згідно письмової домовленості між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.38,39) вбачається, що ОСОБА_3 дала відповідачу ОСОБА_6 згоду знести належний їй на праві власності флігель, а ОСОБА_6 зобов'язалась компенсувати ОСОБА_3 її втрачену власність шляхом покупки на її користь житлової кімнати.

Сторони не заперечують того факту, що флігель, який належав ОСОБА_3, ОСОБА_6 знесла, однак, кімнату на користь позивача не купила.

Пояснення ОСОБА_6 про те, що вона неодноразово пропонувала ОСОБА_3 придбати кімнату, а остання відмовлялась, колегією суддів не можуть бути прийняти до уваги, як такі, що не підтверджені належними доказами.

Доводи відповідача ОСОБА_6 про те, що вона розплатилася з позивачем, а саме компенсувала належну їй частку в домоволодінні у розмірі 800 доларів США, також не підтверджено належними доказами.

А тому, враховуючи те, що ОСОБА_6 знесла належну ОСОБА_3 власність у вигляді флігеля, якій складає ? частку домоволодіння, вона повинна компенсувати позивачу спричинені збитки у вигляді вартості кімнати, що було обумовлено договором між сторонами.

Згідно представленим позивачем доказів щодо вартості кімнати, яку відповідач зобов'язалась оплатити в якості компенсації за знесену ? частку домоволодіння АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_3 на праві власності, вартість кімнати дорівнюється 112 000 грн. (а.с.223-225). Інших доказів відповідачем в заперечення позову не представлено.

Однак, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_8 про стягнення збитків у вигляді оплати за гуртожиток та відшкодування моральної шкоди, оскільки встановлено, що ОСОБА_3 та члени її родини з 2003 року в належній їй частці домоволодіння не проживали з власної ініціативи, крім того сторони домовились про компенсацію знесеної власності позивача.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню у частині стягнення збитків у розмірі 112 00 грн., вимоги іншої частини позову ОСОБА_3 та ОСОБА_8 задоволенню не підлягають.

Таким чином, рішення суду ухвалено із порушенням вимог матеріального закону та на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати за проведення судової експертизи у розмірі 982 грн. та судовий збір у розмірі 1 369 грн. 90 коп.

Керуючись ст.ст. 303- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задовольнити частково.

рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 17 червня 2011 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення збитку та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування майнових збитків суму у розмірі 112 000 грн., судові витрати за проведення судової експертизи у розмірі 982 грн., судовий збір у розмірі 1 369 грн. 90 коп., а всього 114 351 грн. 90 коп.

У решти позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_8 відмовити.

рішення апеляційного суду набирає законної чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.