Справа № 22ц/0590/7790/2012 
Головуючий у 1 інстанції Цукуров В.П.
Категорія 34 Доповідач Біляєва О.М.
Апеляційний суд Донецької області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2012 року
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs28191980) ) ( Додатково див. рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька (rs24781549) )
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Осипчук О.В.,
суддів Біляєвої О.М., Ткачук С.С.,
при секретарі Риндіній Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства "МТС Україна", приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", третя особа ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 червня 2012 року,
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2011 року ОСОБА_1 пред'явив позов до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", посилаючись на те, що 16 лютого 2011 року о 17 годині 30 хвилин на перехресті проспекту Ілліча та вулиці Набережна у Ворошиловському районі м. Донецька зіткнулися автомобіль PEUGEOT 206, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіль MERCEDES-BENS, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 та який належить позивачеві.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Винним у дорожньо-транспортній пригоді є ОСОБА_2, що підтверджується постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 11 березня 2011 року про накладення адміністративного стягнення. Автомобіль, яким керувала винна особа, був застрахований у приватному акціонерному товаристві (далі - ПрАТ) "Страхова група "ТАС".
Останній виплатив позивачеві страхове відшкодування 22630 грн. 05 коп. Проте матеріальна шкода складає 46762 грн. 54 коп., що підтверджується висновком автотоварознавчого дослідження.
Пошкодженням автомобіля йому завдано моральну шкоду, яку оцінює в 5000 гр.
Крім того, йому не компенсовані витрати по евакуації транспортного засобу в сумі 400 грн. та в зв'язку зі знаходженням автомобіля на стоянці 2940 грн.
ОСОБА_1 просив стягнути з відповідачів у відшкодування матеріальної шкоди 27985 грн. 92 коп. (з урахуванням інфляції та пені); у відшкодування моральної шкоди 5000 грн., витрати по евакуації транспортного засобу в сумі 400 грн. та в зв'язку зі знаходженням автомобіля на стоянці 2940 грн.; понесені ним судові витрати.
У ході розгляду справи ухвалами місцевого суду від 22.02.2012 року залучено в якості третьої особи ОСОБА_3 та як співвідповідача приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) "МТС Україна" (ас. 66-67).
рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 червня 2012 року у позові відмовлено.
Позивач ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням, звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, у якій посилається на порушення судом норм процесуального права й просить скасувати рішення та задовольнити позов.
В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд неправильно витлумачив положення ст. 11 ЦПК України і не врахував положення статей 31, 33 ЦПК, а також, що діючим цивільним процесуальним законом не передбачено поняття "уточнення позову". За змістом вказаних процесуальних норм, зміна позовних вимог - це право, а не обов'язок позивача; залучення співвідповідача не зобов'язує позивача змінювати позовні вимоги. Окремою письмовою заявою змінюються лише предмет та підстава позову до початку розгляду справи по суті. Поза увагою суду залишились роз'яснення, що містяться у постановах Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року (v0002700-09) , № 14 від 18 грудня 2009 року (v0014700-09) та № 12 від 24 жовтня 2008 року (v0012700-08) : суд не може відмовити у задоволенні позовних вимог з формальних підстав. Крім того, нелогічним є висновок суду про відмову у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, які також не були уточнені позивачем.
Апелянт і третя особа у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується телефонограмами від 13 липня 2012 року, зареєстрованими в журналі телефонограм апеляційного суду № 1 за № 910, № 911 (ас. 107-109).
ОСОБА_2, представник ПрАТ "МТС Україна" Малий Я.П., який діє на підставі довіреності № 0464/11 від 30 жовтня 2011 року, і представник ПрАТ "Страхова група "ТАС" Колесник О.В., діючий на підставі довіреності № ГО-12/80 від 20 березня 2012 року, просили відхилити скаргу, рішення залишити без змін.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з того, що позивач не уточнив, які вимоги пред'явлені кожному відповідачу, а законом не передбачено право суду змінювати позовні вимоги або виходити за їх межі. Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяної моральної шкоди, правові підстави для задоволення цих вимог відсутні.
Згідно зі статтею 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні
Проте рішення суду зазначеним вимогам закону не відповідає.
Як передбачено пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, 16 лютого 2011 року о 17 годині 30 хвилин на перехресті проспекту Ілліча та вулиці Набережна у Ворошиловському районі м. Донецька зіткнулися автомобіль PEUGEOT 206, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіль MERCEDES-BENS, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 та власником якого є позивач.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль MERCEDES-BENS, реєстраційний номер НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження. Матеріальна шкода складає 46762 грн. 54 коп., що підтверджується висновком товарознавчого дослідження спеціаліста і сторонами не оспорюється (ас. 14-25).
Винним у ДТП є ОСОБА_2, який порушив п.10.1, п. 10.4 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) . Вина відповідача встановлена постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 11 березня 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення стягнення, що набрала законної сили (ас. 8).
Отже, неправомірними діями ОСОБА_2 порушені законні права ОСОБА_1
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону від 1 липня 2004 року № 1961-ІV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961- ІV (1961-15) ), який набув чинності з 1 січня 2005 року, страховик при настанні страхового випадку відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи відповідно до лімітів відповідальності страховика.
Статтею 9 Закону № 1961-ІV встановлено, що страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування в межах обов'язкового ліміту відповідальності страховика, що становить 25500 гр. на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну потерпілих, яке не може перевищувати розміру прямого збитку. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.
Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Автомобіль PEUGEOT 206, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 в момент дорожньо-транспортної пригоди, належить ПрАТ "МТС Україна". Зазначені особи знаходились у трудових відносинах (ас. 47-52).
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ПрАТ "МТС Україна" була застрахована у ПрАТ "Страхова група "ТАС" з лімітом відповідальності 25000 гр. Розмір франшизи встановлений 0 гр. (ас. 56).
Матеріалами справи підтверджується, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль ОСОБА_1, визнана страховим випадком. ПрАТ "Страхова група "ТАС" виплатила власнику транспортного засобу страхове відшкодування в сумі 22630 грн.05 коп. (ас. 26).
Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (п. 30.1 ст. 30 Закону № 1961-ІV).
Згідно з висновком автотоварознавчого дослідження спеціаліста, наданого ОСОБА_1 на підтвердження розміру матеріальної шкоди, вартість відновлювального ремонту складає 49153 грн. 16 коп.; вартість матеріальної шкоди дорівнює ринковій вартості автомобіля 46762 грн. 54 коп. (ас. 14-25).
Тобто, ремонт транспортного засобу вважається економічно необґрунтованим.
ОСОБА_1 не надав свою згоду страховику про визнання транспортного засобу фізично знищеним. Ця обставина підтверджується заявою ОСОБА_1 від 06 червня 2011 року (ас. 11) та пред'явленим позовом.
Відтак виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі пункту 30.2 ст. 30 Закону № 1961-ІV, яким передбачено, якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди визначена звітом про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу № 1538 від 28 березня 2011 року і складає 24132 грн. 49 коп. (ас. 61-63).
Отже, ПрАТ "Страхова група "ТАС" обґрунтовано виплатило страхове відшкодування у сумі 22630 грн.05 коп. (46762 грн. 54 коп. - 24132 грн. 49 коп.).
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 24132 грн. 49 коп. з урахуванням індексу інфляції та пені, всього 27985 грн. 92 коп., не ґрунтуються на законі.
Однак, товарним чеком від 16 лютого 2011 року (ас. 28) підтверджуються понесені позивачем витрати в сумі 400 грн. на евакуацію пошкодженого автомобіля, які не відшкодовані страховою компанією.
Ці витрати підлягають стягненню з ПрАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_1
Статтею 29 Закону № 1961-ІV передбачено відшкодування витрат щодо плати за послуги стоянки, якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано товарний чек від 13 липня 2011 року, з якого вбачається, що пошкоджений автомобіль знаходився на стоянці 147 днів, вартість за послуги стоянки складає 2940 грн. (ас. 27).
Враховуючи, що відповідачами не доведено відсутність поважних причин помістити транспортний засіб на стоянку, понесені позивачем витрати підлягають відшкодуванню.
При цьому з ПрАТ "Страхова група "ТАС" стягується 2469 грн. 95 коп. з урахуванням виплачених та стягнутих сум у межах ліміту (25500 грн. - 22630 грн.05 коп. -400 грн.)
За правилами ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Судом встановлено, що шкода ОСОБА_2 завдана під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
Тобто відповідальність по відшкодуванню частки витрат, понесених за послуги стоянки, покладається на ПрАТ "МТС Україна". Останній зобов'язаний відшкодувати ОСОБА_1 470 грн. 05 коп. (2940 грн. - 2469 грн. 95 коп.).
Відшкодування моральної шкоди передбачено статтями 23, 1167 ЦК України.
Судом встановлено, що в зв'язку з пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 завдана моральна шкода, яка полягала в душевних стражданнях, порушенні життєвих стосунків, що вимагало від позивача додаткових зусиль для організації життя. Законом № 1961-ІV (1961-15) не передбачено обов'язок страховика відшкодувати потерпілому моральну шкоду, завдану внаслідок пошкодження майна. Таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у дорожньо-транспортній пригоді.
Таким чином, відповідальність на підставі ст. 1172 ЦК покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки ПрАТ "МТС Україна".
З урахуванням конкретних обставин справи, характеру моральних страждань позивача, вимог розумності та справедливості суд визначає розмір компенсації у відшкодування моральної шкоди в 1000 гр.
Проте відмовляючи у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивач не розмежував відповідальність кожного відповідача, суд першої інстанції залишив поза увагою наведені норми матеріального права та процесуального права щодо прав та обов'язків співвідповідачів. Стягнення певних сум, передбачених законом, з кожного відповідача не є виходом за межі позовних вимог.
З урахуванням наведеного апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні позовних вимог порушено норми матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України позивачеві з іншої сторони присуджуються понесені й документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.
Позивач при подачі позовної заяви сплатив судовий збір 56 грн. та оплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи 120 грн.
Отже, з ПрАТ "МТС Україна" позивачеві присуджується 2 грн. 64 коп., з ПрАТ "Страхова група "ТАС" - 16 грн. 12 коп.
Керуючись ст. 307 ч.1 п. 2, ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 червня 2012 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди витрати по евакуації 400 гр. 00 коп. (чотириста гр. 00 коп.), за послуги стоянки 2469 грн. 95 коп. (дві тисячі чотириста шістдесят дев'ять грн. 95 коп.), понесені судові витрати 16 грн. 12 коп.,
всього 2886 грн. 07 коп. (дві тисячі вісімсот вісімдесят шість грн. 07 коп.).
Стягнути з приватного акціонерного товариства "МТС Україна" на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди за послуги стоянки 470 грн. 05 коп. (чотириста сімдесят гр. 05 коп.), у відшкодування моральної шкоди 1000 грн. (одна тисяча грн.), понесені судові витрати 2 грн. 64 коп., всього 1472 грн. 69 коп. (одна тисяча чотириста сімдесят дві грн. 69 коп.)
У решті позовних вимог відмовити.
рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді