Справа №22/2190/2049 2012 р. 

Головуючий в 1-й інстанції Дорошинська В.Е. 

Категорія: 53 Доповідач -Прокопчук Л.П.

колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого -Прокопчук Л.П.

суддів -Кузнєцової О.А., Приходько Л.А.

при секретарі -Тедіашвілі І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 11 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди, -

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з надалі уточненим позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки при звільненні та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що працював у приватного підприємця ОСОБА_1 в якості будівельника у період з жовтня по грудень 2008 року.

Відповідач за виконану роботу з ним повністю не розрахувався, заборгованість по зарплаті складає 2640 грн.

За порушення трудового законодавства ОСОБА_1 вироком Суворовського районного суду від 17 березня 2010 року був засуджений за ч.1 ст. 172 КК України, тому обставини встановленні цим вироком не підлягають доказуванню.

Оскільки заробітна плата йому своєчасно не була виплачена, позивач, посилаючись на ст.117 КЗпП, вважає, що ОСОБА_1 зобов'язаний йому сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку.

Незаконними діями відповідач також заподіяв йому і моральних страждань, тому розмір моральної шкоди оцінив у 5000 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 11 травня 2012 року стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2640 грн. в рахунок відшкодування заборгованості по заробітній платі при звільненні, 93104,26 грн. в рахунок відшкодування середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнуто з ПП ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 957,44 грн.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше, ніж за один місяць.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, приватний підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати і ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПП ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала з підстав, викладених у ній.

Вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим ОСОБА_2 просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що відповідач -приватний підприємець ОСОБА_1 за вироком Суворовського районного суду м.Херсона від 17 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 07 вересня 2010 року, засуджений за ч.1 ст. 172 КК України, оскільки грубо порушив законодавство про працю - з 01 жовтня 2008 року по 29 грудня 2008 року прийняв на роботу ОСОБА_2 в якості будівельника, однак трудовий договір у письмовій формі не уклав та не зареєстрував у центрі зайнятості, строк випробування при прийнятті на роботу незаконно збільшив до 3-х місяців, не доплачував за роботу у надурочний час та не виплатив заробітну плату за відпрацьований час, працював позивач без загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також без пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що факт порушення відповідачем трудового законодавства доведений вироком суду і у даній цивільній справі є обов'язковим.

Обґрунтовано на думку колегії не прийнятий до уваги судом висновок судової економічної експертизи №112 від 31 жовтня 2011 року, оскільки її висновок експертом зроблено без врахування вироку суду, що набрав законної сили, а крім того експерт безпідставно дав юридичну оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, що не входе до його компетенції.

З огляду на те, що саме відповідач допустив грубе порушення трудового законодавства, то колегія суддів також погоджується і з висновком суду про те, що розмір невиплаченої заробітної плати позивача слід вираховувати із доказів, наведених у вироку суду, а також з того, що відповідачем вони не спростовані у даній справі.

Середня заробітна плата позивача обчислена, виходячи з виплат не проведених за попередні два місяці до звільнення, що відповідає вимогам постанови КМУ від 08.02.1995 року №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (100-95-п) .

Оскільки відповідач не виплатив ОСОБА_2 заборгованість по зарплаті, то суд, відповідно до ст.117 КЗпП правомірно стягнув на користь останнього середній заробіток за весь час затримки до постановлення рішення судом.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом як такі, що висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В іншій частині судове рішення не оскаржувалося і, відповідно, колегією суддів не перевірялося.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 відхилити, а рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 11 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Копія вірна: Л.П.Прокопчук