АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/2291/2012
Головуючий по 1-й інстанції Альошина Н.М.
Суддя-доповідач: Касмінін О. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
27 червня 2012 року м.Полтава
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді Касмініна О.В.
Суддів: Корнієнка В.І., Абрамова П.С.
при секретарі: Коротун І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 квітня 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення пені, індексації, відсотків, третя особа ОСОБА_4
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 квітня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_3 по доларовим договорам на вклад «Універсальний» №20/02-02/13 від 13.06.2008 року, №20/02-02/18 від 20.06.2008 року, №20/02-02/08 від 07.08.2008 року, №20/02-02/09 від 07.08.2008 року - 5070 доларів США - пені за прострочення виплати суми грошового вкладу; 3% річних на загальну суму 10381,35 доларів США, а всього 15451,35 доларів США.. По договору на гривневий вклад «Універсальний» № 20/02-02/07 від 07.08.2008 року 390 грн. пені за прострочення виплати гривневого вкладу; 2081,50 грн. інфляційних втрат; 805,30 грн. - 3% річних, всього 3 276,80 грн.. А також 1266,99 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невірну оцінку доказів по справі, що призвело, на їх думку, до помилкового вирішення спору. Крім того, в обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначають, що Банком не було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_5 про скасування рішення суду першої інстанції та відмову в задоволенні позовних вимог з підстав наведених в апеляційній скарзі, пояснення представника позивача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про безпідставність доводів апеляційної скарги та залишення судового рішення без змін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд виходив з того, що наявність судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення суми банківського вкладу та відсотків за ним не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє Банк від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє ОСОБА_3 права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Колегія суддів за результатами апеляційного розгляду справи вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом надана відповідна правова оцінка.
Так, з матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 вересня 2011 року, що залишено без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 09 листопада 2011 року стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_3 в рахунок повернення депозитних вкладів по Договорам на вклад Універсальний: 20/02-02/13 від 13.06.2008 року, № 20/02-02/18 від 20 червня 2008 року, №20/02-02/08 від 07 серпня 2008 року, № 20/02-02/09 від 07 серпня 2008 року - 130 000 доларів США; в рахунок відсотків по цим вкладам 12 675 доларів США, в рахунок пені за цими договорами 23 725 доларів США, всього стягнуто за даними договорами 166 400 доларів США. Крім того на користь ОСОБА_3 в рахунок повернення депозитного вкладу по Договору на вклад Універсальний №20/02-02/07 від 07 серпня 2008 року стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 10 000 гривень, в рахунок відсотків по цьому вкладу 1 500 гривень, в рахунок пені за цим договором 1825 гривень, всього стягнуто за даним договором 13 325 гривень, та встановлено, що договори на вклади Універсальний: 20/02-02/13 від 13.06.2008 року, № 20/02-02/18 від 20 червня 2008 року, №20/02-02/08 від 07 серпня 2008 року, № 20/02-02/09 від 07 серпня 2008 року, що були укладені між сторонами є дійсними.
З врахуванням положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у даній справі, обставини, встановлені рішенням Миргородського міськрайонного суду від 20.09.2011 року, що набрало законної сили не підлягають доказуванню.
Не заслуговують на увагу колегії суддів з цих підстав і доводи апеляційної скарги щодо не визнання Банком існування договірних відносин з позивачем ОСОБА_3.
Судовим розглядом також встановлено, що 07 грудня 2011 року вказане рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 вересня 2011 року було виконано шляхом перерахунку відповідної суми на рахунок ОСОБА_3.( а. с. 16).
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог ЦК України (435-15)
.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з викладеного та враховуючи обставини, встановлені рішенням Миргородського міськрайонного суду від 20 вересня 2011 року, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що зобов'язання про повернення сум вкладів було виконане відповідачем 07 грудня 2011 року ( а.с.16), отже по цю дату відповідач повинен сплатити позивачу: по договорам на вклад Універсальний 20/02-02/13 від 13.06.2008 року, № 20/02-02/18 від 20 червня 2008 року, №20/02-02/08 від 07 серпня 2008 року, № 20/02-02/09 від 07 серпня 2008 року 3% річних та пеню в розмірі, передбаченому п.4.1 цього договору; по договору на вклад Універсальний № 20/02-02/07 від 07.08.2008 року пеню в розмірі, передбаченому п.4.1 цього договору, 3% річних та втрати від інфляції.
Доводи апеляційної скарги про безпідставність позовних вимог ОСОБА_3 в цілому колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання та не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати. Тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки.
Оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - відхилити.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
|
Головуючий:
Судді:
|
О. В. Касмінін
|