Справа 22ц-0590-6442-2012 

Суддя 1 інстанції: Токарєв А.Г.

Категорія 51 Доповідач: Новосядла В.М.

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді Новосядлої В.М.,

суддів: Алексєєва А.В., Канурної О.Д.,

при секретарі Сидельніковій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Красноармійськводоканал» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2012 року у справі за позовом комунального підприємства «Красноармійськводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу,

та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального підприємства «Красноармійськводоканал» про примусову повірку водовимірювального лічильника, перехід до сплати за показниками водолічильника та стягнення зайве сплачених сум,

рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2012 року було відмовлено у задоволенні позову комунального підприємства «Красноармійськводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального підприємства «Красноармійськводоканал» про примусову повірку водовимірювального лічильника, перехід до сплати за показниками водолічильника та стягнення зайве сплачених сум, був задоволений частково, а саме:

- судом було зобов*язано комунальне підприємство «Красноармійськводоканал» провести держповірку водомірного лічильника КВ-1 №594991 та зобов*язано це підприємство приймати оплату за воду за показниками лічильника. Крім того, з підприємства на користь позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 стягнуто переплату за надані послуги у розмірі 1 680 гривень 81 копійку та судові витрати у розмірі 215 гривень. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі комунальне підприємство «Красноармійськводоканал» просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі і відмовити у задоволенні зустрічного позову, оскільки судом першої інстанції були порушені норми матеріального і процесуального права:

- при розгляді справи судом першої інстанції не були враховані вимоги частини 1 статті 46 Закону України « Про метрологію та метрологічну діяльність», відповідно до якої фізичні особи оплачують метрологічні роботи, пов*язані із здійсненням на госпрозрахункових засадах усіх видів метрогологічного контролю, визначених статтею 21, а також послуги, передбачені частиною четвертою статті 15 цього Закону, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Представник комунального підприємства «Красноармійськводоканал» у судове засідання не з*явився, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справу, про що свідчить лист направлений на адресу апеляційного суду.

ОСОБА_1, і ОСОБА_2 заперчеували проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зареєстровані і проживають у квартирі АДРЕСА_1

31 травня 2004 року у квартирі був зареєстрований лічильник води, про що був складений відповідний Акт.

25 травня 2007 року вказаний лічильник був знятий з обліку і абонент ОСОБА_4 була переведена на оплату за воду за нормами водопостачання.

Комунальне підприємство «Красноармійськводоканал» просить стягнути з відповідачів заборгованість по водопостачанню за період з 1 січня 2008 року по 1 березня 2012 року у розмірі 1 586 гривень 91 копійку.

Згідно зі статею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди; засоби обліку визначені складовою частиною внутрішньобудинкових систем.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (в редакції, чинній з 1 січня 2005 року) порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло, газо- і водопостачання.

Пунктом 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (630-2005-п) , передбачено, що квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

Відповідно до пункту 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (630-2005-п) (далі - Правила), справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил (630-2005-п) . Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Згідно з пунктом 16 Правил (630-2005-п) у разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку споживач в установленому порядку може проводити їх позачергову повірку за власні кошти, про що інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки.

Отже, плата за послуги з водопостачання згідно з нормативами (нормами) споживання вноситься у разі несправності вже установлених засобів обліку води.

Виходячи із встановлених фактів, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову комунального підприємства «Красноармійськводоканал» про стягнення суми боргу, про задоволення зустрічного позову про зобов*язання зробити примусову повірку водомірного лічильника, перехід до сплати по показникам водолічильника.

рішення суду цій частині постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування не встановлено.

Що стосується рішення суду першої інстанції про задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Красноармійськводоканал» про стягнення з відповідача зайве сплачених сум у розмірі 1 608 гривень 81 копійка, то апеляційний суд виходить із наступного:

В обґрунтування своїх позовних вимог про стягнення з комунального підприємства «Красноармійськводоканал» зайве сплачених сум позивачі посилались на те, що за період з 1 червня 2010 року по 31 січня 2012 року із заробітної плати ОСОБА_2 згідно із договором №22 від 10 січня 2008 року, укладеним між державним підприємством «Красноарімйськвугілля» та комунальним підприємством «Красноармійськводоканал» утримувались суми на оплату послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі:

Червень 2010 року - 101.42 гривні, липень 2010 року - 101.42 гривні, серпень 2010 року - 101.42 гривні, вересень 2010 року - 101.42 гривні, жовтень-листопад-грудень 2010 року по 101.42 гривні. Січень-лютий 2011 року - по 101.42 гривні, березень 2011 року - 151.30 гривні, квітень 2011 року - 149.30 гривень, травень 2011 року - 149.30 гривні, червень 2011 року - 149.57 гривень, листопад - грудень 2011 року - по 147.57 гривень, січень 2012 року - 149.57 гривень, усього було стягнуто із заробітної плати 2 559 гривень 24 копійки.

При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються до довідку шахти «Родинська», яка в матеріалах справи відсутня.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції виходив із того, що згідно із договором, укладеним між державним підприємством «Красноармійськвугілля» та комунальним підприємством «Красноармійськводоканал» утримувались суми на оплату послуг з водопостачання та водовідведення за період з 1 червня 2010 року по 31 січня 2012 року із заробітної плати ОСОБА_2 у розмірі 2 559 гривень 24 копійки, а за вказаний період споживачі повинні були заплатити 878 гривень. Суд прийшов до висновку про те, що у вказаний період має місце переплата у розмірі 1 680 гривень 81 копійка, яка повинна бути стягнута на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

ОСОБА_2 працює на відокремленому підрозділі шахта «Родинська» державного підприємства «Красномійськвугілля».

З січня 2008 року по лютий 2010 року із заробітної плати ОСОБА_2 утримувались суми на оплату послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 689 гривень 67 копійок (а.с. 36).

При цьому ОСОБА_2 посилається на те, що відрахування із заробітної плати проводились на підставі договору між двома підприємствами.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про оплату праці» забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством. Забороняються відрахування із заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма сплата працівником власнику або уповноваженому ним органу чи будь-якому посередникові за одержання або збереження роботи.

Таким чином, всі відрахування із заробітної плати, крім випадків, передбачених статтею 128 КЗпП України, проводяться за особистою згодою працівника.

Із особових рахунків про виплату ОСОБА_2 заробітної плати вбачається, що щомісячно із її заробітної плати відраховувалось різні суми на оплату послуг за воду.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції ОСОБА_2 підтвердила, що відрахування із заробітної плати проводилось за її згодою.

Аналіз вказаних обставин, дає підстави апеляційному суду вважати, що відрахування із заробітної плати ОСОБА_5 протягом більше ніж чотирьох років сум на оплату послуг з водопостачання і водовідведення проводились за її згодою і вказані відрахування шахта «Родинська» проводила на підставі договору.

ОСОБА_2 вказані дії роботодавця не оспорювала.

Оскільки питання щодо правомірності відрахувань із заробітної плати ОСОБА_2 не було предметом розгляду суду першої інстанції, то підстав для стягнення цих коштів з комунального підприємства «Красноармійськповдоканал» на користь ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_6 (із заробітної плати якого витрати на комунальні послуги не відраховувались) у суду першої інстанції не було.

Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з комунального підприємства «Красноармійсьководоканал» 1 680 гривень 81 копійки зроблений із порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Виходячи з наведеного, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з комунального підприємства на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_6 1 680 гривень 81 копійки підлягає скасуванню із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову з вищенаведених обставин.

При цьому ОСОБА_2 не позбавлена можливості звернутись до суду з позовом щодо правомірності утримання із її заробітної плати вказаної суми із притягненням до участі у справі всіх учасників цих правовідносин.

Керуючись статтями 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Красноармійськводоканал» задовольнити частково.

рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2012 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального підприємства «Красноармійськводоканал» про стягнення зайве сплачених сум скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального підприємства «Красноармійськводоканал» про стягнення 1 680 гривень 81 копійки (одна тисяча шістсот вісімдесят гривень вісімдесят одну копійка) відмовити.

В решті частині рішення суду залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.