Справа № 22-9081/12 р. 

Головуючий в 1 інстанції: Колєгаєва С.В.

Доповідач - Усик Г.І.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Усика Г.І.

суддів - Слободянюк С.В., Соколової В.В.

при секретарі - Бігус М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 березня 2012 р. у справі за позовом житлового кооперативу «Шовкоткацький» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування житлом та комунальними послугами, зустрічним позовом ОСОБА_1 до житлового кооперативу «Шовкоткацький», третя особа: Головний обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії,

У серпні 2009 р. ЖК «Шовкоткацький» звернувся з позовом до ОСОБА_1, третя особа: Головний обчислювальний центр КМДА, в якому з урахуванням уточнень, просив стягнути з відповідачки заборгованість за користування житлом та комунальними послугами у розмірі 17 884,07 грн. за період з 01.04.2002 р. по 01.03.2012 р., посилаючись на те, що вона, як власник квартири АДРЕСА_1, не в повному обсязі та нерегулярно вносить плату на утримання будинку і прибудинкової території та за надані їй комунальні послуги.

У червні 2011 р. ОСОБА_1 звернулась з зустрічним позовом до ЖК «Шовкоткацький», третя особа: Головний обчислювальний центр КМДА, в якому з урахуванням уточнень просила:

зобов'язати ЖК «Шовкоткацький» укласти з нею Типовий договір про надання послуг з центрального опалення, холодного та гарячого водопостачання і водовідведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630 (630-2005-п) ; зобов'язати ЖК «Шовкоткацький» укласти з нею Типовий договір про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2009 р. №529 (529-2009-п) ; зобов'язати ЖК «Шовкоткацький» зробити їй перерахунок оплати за житлово-комунальні послуги, починаючи з 01.10.2006 р. по 30.05.2007 р. за чинними на той час тарифами на житлово-комунальні послуги, затвердженими розпорядженнями КМДА, які видавалися на виконання постанови Кабінет Міністрів України від 25.12.1996 р. №1548 (1548-96-п) , за період з 08.04.1999 р. по 10.12.2004 р.; зобов'язати ЖК «Шовкоткацький» зробити їй перерахунок за оплату житлово-комунальних послуг починаючи, з 01.06.2007 р. за встановленими тарифами, а саме:

тарифами на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до розпорядження КМДА від 30.05.2007 р. №641 (ra0641017-07) , дія якого відновлена розпорядженням від 27.02.2009 р. №229 (ra0229017-09) та розпорядженням КМДА від 31.08.2009 р. №979 (ra0979017-09) ;

тарифами на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води відповідно до розпорядження КМДА від 30.07.2007 р. №978 (ra0978017-07) , дія якого відновлена розпорядженням КМДА від 27.02.2009 р. №229 (ra0229017-09) ; розпорядженням КМДА від 15.10.2009 р. №1192 (ra1192017-09) ; розпорядженням КМДА від 30.11.2009 р. №1333 (ra1333017-09) , яке діє з 01.01.2010 р.;

тарифами на послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної і гарячої води для населення відповідно до розпорядження КМДА від 28.08.2007 р. №1127 (ra1127017-07) , дія якого відновлена розпорядженням КМДА від 30.11.2009 р. №1333 (ra1333017-09) , яке діє з 01.10.2010 р.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ЖК «Шовкоткацький» в порушення вимог п.3 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не уклав з нею договір про надання житлово-комунальних послуг. 19.11.2008 р. вона звернулась до зазначеного відповідача з офертою щодо укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг, однак відповіді на вказану пропозицію відповідач у місячний строк, встановлений Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (1875-15) не надіслав.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26.03.2012 р. позов ЖК «Шовкоткацький» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖК «Шовкоткацький» заборгованість за користування житлом та комунальними послугами у розмірі 17 884,07 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 178,84 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

В іншій частині позову ЖК «Шовкоткацький» відмовлено.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано ЖК «Шовкоткацький» укласти з ОСОБА_1 Типовий договір про надання послуг з центрального опалення, холодного та гарячого водопостачання і водовідведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630 (630-2005-п) .

Зобов'язано ЖК «Шовкоткацький» укласти із ОСОБА_1 Типовий договір про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. №529 (529-2009-п) .

Стягнуто з ЖК «Шовкоткацький» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 34,25 грн.

В іншій частині зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині стягнення з неї заборгованості за користування житлом та комунальними послугами у розмірі 17 884,07 грн., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Зазначала, що суд неправильно застосував ст.ст. 319, 322 ЦК України, оскільки правовідносини в сфері житлово-комунальних послуг повинні регулюватися ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (1875-15) , і вирішуватись виключно на договірних засадах.

Крім того вказувала, що пославшись на ч.4 ст. 319, ст. 322 ЦК України, суд не вказав яка саме власність та до чого зобов'язує ОСОБА_1, та неправильно не застосував постанову Верховного Суду України від 18.11.2011 р., якою визначено, що розпорядження КМДА, які зачіпають права та законні інтереси громадян, підлягають обов'язковій державній реєстрації в органах юстиції, інакше вони не набирають чинності.

Також, на думку апелянта, суд безпідставно не застосував спільний Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Державного комітету по житлово-комунальному господарству №31/30/53/396 від 05.04.1996 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.04.1996 р. за № 203/1228 (z0203-96) «Про затвердження Положення про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій..», яке було чинним протягом спірного періоду, не перевіривши наявність чи відсутність підстав у позивача стягувати плату за утримання прибудинкової території, межі якої не визначені.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Представник ЖК «Шовкоткацький» просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що її доводи є безпідставними.

Представник Головного обчислювального центру КМДА в судове засідання не з'явився. Зазначена особа направила до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в якій просила її відхилити, посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1. Зазначений будинок перебуває на балансі ЖК «Шовкоткацький».

Згідно наданих ЖК «Шовкоткацький» доказів, ОСОБА_1 має заборгованість з оплати витрат на утримання будинку та прибудинковї території, а також комунальних послуг, за період з 01.04.2002 р. до 01.03.2012 р., у розмірі 21 136,91 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ЖК «Шовкоткацький» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в розмірі 17 884,07 грн., суд за заявою представника відповідача правильно застосував трирічний строк позовної давності у зв'язку з його пропуском без поважних причин.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про помилкове застосування судом до спірних правовідносин ст.ст. 319, 322 ЦК України, то вони є непереконливими.

За змістом ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України (254к/96-ВР) і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону (1875-15) та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст.ст. 319, 322 ЦК України, власники квартир зобов'язані брати участь у витратах по утриманню квартири і придомової території, проведенню ремонту і своєчасно в повному обсязі вносити плату за отримані послуги.

Таким чином зазначені норми безпосередньо стосуються спірних відносин, і регулюють їх.

Посилання в апеляційній скарзі на невизначеність меж прибудинкової території не звільняє відповідача від плати, понесеної балансоутримувачем будинку на обслуговування будинку та прибудинкової території.

Також не ґрунтуються на матеріалах справи доводи апеляційної скарги про безпідставну відмову суду в зобов'язанні ЖК «Шовкоткацький» здійснити перерахунок ОСОБА_1 за оплату житлово-комунальних послуг починаючи з 01.06.2007 р. за тарифами, які діяли відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 р. №641 (ra0641017-07) , послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води відповідно до розпорядження КМДА від 30.07.2007 р. № 978 (ra0978017-07) , тарифів на послуги з централізованого постачання гарячої води і водовідведення холодної і гарячої води для населення відповідно до розпорядження КМДА від 28.08.2007 р. № 1127 (ra1127017-07) .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у цій частині суд правильно послався на ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. №560 (560-2005-п) та від 20.05.2009 р. №529 (529-2009-п) , затверджений Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, та що цей Порядок поширювався на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надавали житлово-комунальні послуги, в тому числі і на ЖК «Шовкоткацький», який самостійно не вправі встановлювати відповідні тарифи.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не убачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 березня 2012 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.