2-21 Про визначення порядку користування земельною ділянкою - 12.06.2012 Прийняття

У квітні 2011 року ОСОБА_7 звернувся з позовом до ОСОБА_8 про визначення порядку користування присадибною земельною ділянкою, що знаходиться в АДРЕСА_1, згідно з належними сторонам частками у житловому будинку, відповідно: 3\4 і 1\4 частини, посилаючись на те, що між сторонами склались неприязні стосунки через те, що мати відповідачки не дозволяє позивачу обслуговувати стіну житлового будинку, яка виходить у двір відповідачки. Зазначає, що земельна ділянка закріплена за домоволодінням, у якому сторони є співвласниками без визначення між ними меж у користуванні земельною ділянкою згідно з належними частками у житловому будинку. Тому і просив суд, після проведення відповідної експертизи встановити порядок користування спірною земельною ділянкою відповідно до належних сторонам у будинку часток: 3\4 і 1\4.

рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 19 квітня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визначення порядку користування земельною ділянкою було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 ставить питання про скасування оскаржуваного рішення місцевого суду та про ухвалення нового рішення про повне задоволення заявлених вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що відповідачка набула права власності на 1\4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування частини житлового будинку від 12 листопада 2009 року(а.с.70-71), у змісті якого зазначено, що будинок розташований на землях державної власності в межах м.Ніжина; що він набув права власності на частину цього ж будинку на підставі договору дарування від 02 січня 2007 року і у змісті договору зазначено, що житловий будинок розташований на землях Ніжинської міської ради на земельній ділянці площею 546 кв.м (а.с.7 і зворот) та що земельна ділянка, закріплена за будинком, не приватизована. Зазначає, що висновок суду про застосування позовної давності є помилковим, оскільки порушення його прав з боку відповідачки є триваючим і він строку позовної давності не пропустив. Що суд безпідставно послався на правило ч.2 ст.120 ЗК України, оскільки, на думку апелянта, необхідно застосувати ч.4 ст.120 ЗК України про те, що у разі набуття права власності на житловий будинок кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності житлового будинку та що така правова позиція викладена і п.19 постанови пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) .

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_8 просить апеляційний суд відхилити апеляційну скаргу і залишити оскаржуване рішення місцевого суду без змін, вважаючи, що суд першої інстанції постановив його з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Постановивши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що позивачу, який набув у власність частину житлового будинку АДРЕСА_1 22 січня 2007 року, був добре відомий з цього часу порядок користування присадибною земельною ділянкою, що склався між попередніми співвласниками і який є обов"язковим для нинішніх співвласників, які є сторонами по справі, однак до суду ОСОБА_7 звернувся тільки 22 квітня 2012 року, тобто з пропуском строку позовної давності, встановленої ст. 257 ЦК України. Тому суд, пославшись на ці обставини, прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, про що і ухвалив оскаржуване рішення.

Проте апеляційний суд не може погодитись з таким рішенням місцевого суду, враховуючи наступне.

Суд враховує, що за обставин, коли відповідач ОСОБА_8 з 12 листопада 2009 року (а.с.70) стала власником 1\4 частини будинку АДРЕСА_1, де власником інших 3\4 частин будинку є позивач ОСОБА_7 та що позивач останнім часом позбавлений можливості нормального користування власною частиною житлового будинку та здійснення догляду за нею через перешкоди з боку проживаючої в належній відповідачу частині будинку ОСОБА_6, вважати, що позивач пропустив строк позовної давності, відсутні достатні законні підстави, оскільки такий строк не минув, а наведені порушення зі сторони відповідача носять триваючий характер.

Тому висновок місцевого суду про те, що підставою для відмови у задоволенні позову став пропуск позивачем строку позовної давності є хибним та таким, що не грунтується на законі.

В той же час з матеріалів справи видно, що розмір присадибної земельної ділянки, який закріплено за буд.АДРЕСА_1 на підставі рішення Ніжинського міськвиконкому № 262 від 27 червня 1974 року, складає 546 кв.м. та що сторони користуються 91 кв.м земельної ділянки, які є лишками, тобто сторони відкрито користуються земельною ділянкою загальним розміром 637 кв.м.

Суд також враховує, що сторони, на підставі правовстановлюючих документів (а.с.7 і 70), маючи у спільній частковій власності відповідно 3\4 і 1\4 частини житлового будинку з належною частиною надвірних будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 фактично користуються відокремленими його та надвірних будівель частинами і цей порядок не оспорюють.

За змістом правил ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на частину житлового будинку, переходить право користування на частину земельної ділянки, на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача.

З правил ч.4 ст. 120 Земельнго кодексу України випливає, що у разі набуття права власності на жилий будинок кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності житлового будинку.

З матеріалів справи слідує, що позивач і відповідач є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1, де позивачу належить 3\4 його частин, а відповідачу - 1\4 його частина; що за будинком закріплено 546 кв.м присадибної земельної ділянки, а 91 кв.м землі є лишками, якими користуються сторони по справі.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № С - 278 від 20.03.2012 року (а.с.110-114) розподілу між позивачем і відповідачем, як співвласниками, підлягає земельна ділянка площею 637 кв.м (546 кв.м + 91 кв.м = 637 кв.м), де ОСОБА_7 належить виділити 478,0 кв.м земельної ділянки, з яких: під забудовою - 63,0 кв.м; під нежитловою забудовою - 24 кв.м; під двором - 391,0 кв.м, в тому числі 68,0 кв.м лишків - у тимчасове користування до вирішення питання у встановленому законом порядку у спосіб, зазначений у додатку № 2 до висновку експертизи, а відповідачу ОСОБА_8 - 159 кв.м, з яких: під житловою забудовою - 25,0 кв.м; під нежитловою забудовою - 28,0 кв.м; під двором і городом - 106,0 кв.м, у тому числі 23,0 кв.м лишків - у тимчасове користування до вирішення питання у встановленому законом порядку у спосіб зазначений у додатку № 2 до висновку експертизи.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення місцевого суду та про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_7 про визначення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1

Згідно з положеннями ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_8 в користь позивача ОСОБА_7 підлягають стягненню понесені останнім і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, ст. 377 ЦК України, ст.ст. 12, 88, 92, 120, 123, 125 Земельного кодексу України апеляційний суд

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - задовольнити.

рішення Ніжинського міськрайонного суду від 19 квітня 2012 року - скасувати.

Позов задовольнити.

Встановити порядок користування присадибною земельною ділянкою, розташованою в АДРЕСА_1, відповідно до належних часток у житловому будинку, за яким:

Виділити у користування ОСОБА_7, якому належить 3\4 частин будинку, 478,0 кв.м присадибної земельної ділянки, з яких: 63,0 кв.м знаходиться під житловою забудовою; 24,0 кв.м - під нежитловою забудовою і 391,0 кв.м - під двором, у тому числі 68,0 кв.м лишків - у тимчасове користування до вирішення питання у встановленому законом порядку, як показано у додатку № 2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 березня 2012 року № С-278;

Виділити у користування ОСОБА_8, якій належить 1\4 частина будинку, 159,0 кв.м присадибної земельної ділянки, з яких: 25,0 кв.м - під житловою забудовою; 28,0 кв.м - під нежитловою забудовою і 106,0 кв.м - під двором та городом, в тому числі 23,0 кв. м лишків - у тимчасове користування до вирішення питання у встановленому законом порядку, як показано у додатку №2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 березня 2012 року № С-278.