2/2316/1088/12 Про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення годин зустрічі з дитиною - 25.05.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 9 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, треті особи: орган опіки та піклування Черкаської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування м. Черкаси, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення годин зустрічі з дитиною, вивчивши матеріали справи,

ОСОБА_7 17 лютого 2011 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, треті особи: орган опіки та піклування Черкаської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування м. Черкаси, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення годин зустрічі з дитиною.

В позовній заяві вказував, що з 11 червня 2005 р. він перебував у шлюбі з відповідачкою. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Черкаського районного суду від 10 березня 2011 р. шлюб між сторонами розірвано, а рішенням цього ж суду від 25 березня 2010 р. з позивача стягнуто аліменти на утримання сина. Після розірвання шлюбу дитина проживає з матір'ю.

Позивач вказував, що відповідачка після розірвання шлюбу чинить перешкоди йому та його батькам у спілкуванні з дитиною. Він не має можливості брати участі у вихованні сина, відвідувати його, забирати до себе на вихідні дні.

На час звернення до суду позивач зустрічався з дитиною лише на території дитячого садочку. В зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до комісії з питань захисту прав дитини Черкаської районної адміністрації з проханням вирішити питання щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. Відповідачка на засідання комісії з питань захисту прав дитини не з'явилась.

Тому позивач просив суд зобов'язати відповідачку усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною, визначивши йому години зустрічі з сином.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 9 квітня 2012 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_6 не перешкоджати батькові ОСОБА_7 у спілкуванні з сином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визначено години зустрічі батька ОСОБА_7 з сином ОСОБА_8 кожну першу, третю суботу з 15.00 год. до 17.00 год. у неділю, а також з 6 січня по 10 січня під час зимових канікул, та місяць у літній період для оздоровлення дитини за попередньою домовленістю з ОСОБА_6

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить про його скасування та ухвалення нового рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_7 частково, встановивши порядок щотижневого (два дні в тиждень) його спілкування з дитиною за попередньою домовленістю з ОСОБА_6, не порушуючи розпорядок дня дитини в присутності матері, посилаючись на те, що рішення суду необгрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт посилається на те, що судом не враховано стан здоров'я дитини, яка страждає рядом захворювань, поведінку батька, який під час спільного з ним проживання міг залишити дитину без нагляду, його неврівноважений характер, зважаючи на те, під час спільного проживання він під час сварки, яку сам спровокував, наніс їй тілесні ушкодження.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта та її представника, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги позивача, представників органів опіки і піклування Черкаської районної державної адміністрації та м. Черкаси, які просили рішення суду залишити без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 11 червня 2005 р. по 10 березня 2011 р. Від шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після розірвання шлюбу син сторін проживає з матір'ю, рішенням Черкаського районного суду від 25 березня 2010 р. з позивача на користь відповідачки на утримання сина стягнуто аліменти.

Судом також встановлено, що ОСОБА_6 перешкоджає позивачу належним чином спілкуватися з сином, що послужило підставою його звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до вимог ст. 141 Сімейного Кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно із ст. 153 СК мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Ч. ч. 1, 2, 3 Ст. 157 цього Кодексу встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 159 СК якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Вирішуючи спір сторін суд дотримався зазначених вимог закону, належним чином перевірив доводи відповідачки про те, що син сторін хворіє рядом хронічних захворювань, і після зустрічей з батьком стан його здоров'я погіршується, хвороби загострюються, однак доводи про погіршення стану здоров'я дитини саме після зустрічей з батьком не знайшли свого підтвердження.

Не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом першої інстанції і доводи відповідачки про те, що батько не проявляє ініціативи зустрічатися з сином, виявляє агресію до нього, приходить на зустрічі з сином у стані алкогольного сп'яніння. Такі доводи відповідачки спростовуються зібраними у справі доказами, яким суд у рішенні дав належну оцінку.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд вийшов за межі заявлених позивачем вимог та встановив йому дні спілкування під час зимових канікул з 6 по 10 січня, не можуть бути прийняті до уваги, зважаючи на те, що ОСОБА_7 у своєму позові просив суд встановити йому безперешкодні побачення з сином у святкові дні, а з 6 по 9 січня є святковими днями Різдва Христового. Крім того, як пояснив позивач в суді апеляційної інстанції під час розгляду справи він уточнював свої вимоги та просив суд про визначення йому днів спілкування з сином в період зимових канікул.

Посилаючись в апеляції на тяжкий перебіг хронічних захворювань дитини, що на переконання апелянта не дозволяє батькові спілкуватися з дитиною наодинці, ОСОБА_6 на надала суду належних доказів про вказані обставини. Надані нею виписки з історії хвороби дитини не підтверджують її доводів про неможливість спілкування батька з сином без її присутності.

До того, враховуючи неприязне ставлення відповідачки до позивача, яке вона проявила навіть під час розгляду справи в апеляційному суді, спілкування батька з сином у її присутності буде вкрай утрудненим.

Доводи апеляції про те, що акт обстеження житлових умов позивача, що міститься в матеріалах справи не відповідає дійсності, також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки апелянтом не надано апеляційному суду жодних доказів на підтвердження таких доводів.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для скасування законного і обґрунтованого рішення суду. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 9 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, треті особи: орган опіки та піклування Черкаської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування м. Черкаси, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення годин зустрічі з дитиною залишити без змін.