Головуючий суду першої інстанції:Деменок С.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Шестакова Н. В.

"23" травня 2012 р.

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіШестакової Н.В. СуддівБерзіньш В.С. Болотова Є.В. При секретаріКутелія Я.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення, зобов'язання вчинити певні дії

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 04 квітня 2012 року,

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 04 квітня 2012 року відмовлено у задоволені позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення, зобов'язання вчинити певні дії.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, обґрунтувавши свою незгоду тим, що ніяких перешкод у користуванні квартирою відповідач не чинить, тому як позивачка фактично протягом останніх восьми років мешкає постійно у Бельгії.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що квартира була придбана у зареєстрованому шлюбі за спільні гроші сторін, є сумісною власністю сторін, тому розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, яке було набуте за час шлюбу, і позивачка має право проживати у квартирі; судом першої інстанції надана неправильна правова оцінка показанням свідків.

У письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що позивачка не довела обставин, які зазначені в її позові, тому рішення суду є законним та обгрунтованим.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 303, 308 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, та досліджує докази, які судом першої інстанції були дослідженні з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка мешкає у Бельгії та періодично приїжджає до м. Сімферополя по особистих справах; доказів порушення права позивачки на користування квартирою не має, оскільки позивачка не довела наявність створення їй перешкод у користуванні квартирою, що підтверджено також показаннями свідків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

За матеріалами справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 03.12.1986 року; рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 05.03.2004 року шлюб було розірвано; відповідно до договору купівлі-продажу від 15.05.1998 року відповідачем була придбана квартира АДРЕСА_1; згідно довідки КРП "СМБРТІ" право власності на зазначену квартиру зареєстровано за відповідачем; як вбачається з особового рахунку НОМЕР_1, в квартирі крім власника зареєстровані позивачка та діти; представник відповідача в засіданні суду апеляційної інстанції не заперечував, що квартира була придбана сторонами в період шлюбу.

Відповідно до ст.60 СК України існує презумпція набуття майна за час шлюбу.

На підставі ст. 150 ЖК України, ст.ст. 383, 391 ЦК України передбачено захист права власності власника житлового будинку, квартир, від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння.

Згідно ч. 4 ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником не позбавляє колишніх членів його сім'ї права користування житловим приміщенням.

За правилами ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, шляхом надання належних і допустимих доказів; доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачка не довела, що позивач перешкоджає їй у проживанні у квартирі, де вона зареєстрована; докази, надані позивачкою, є неконкретними; посилання позивачки на показання певних свідків не може бути прийнято до уваги, оскільки ці показання не містять зазначення чітких обставин щодо створення відповідачем перешкод для позивачки у проживанні в зазначеній квартирі.

Апелянтом не надано суду доказів, що мають відношення до справи і спростовують висновки суду першої інстанції.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 307, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 04 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.