2/2218/5952/12 Про передачу предмету застави в заклад - 08.05.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_2 про передачу предмету застави в заклад з апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2011 року, -

В серпні 2011 року ПАТ комерційний банк «Приватбанк»(далі -Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про передачу в заклад предмету застави, комбайну "Claas Lexion 480", 1997 року випуску, заводський номер НОМЕР_1, посилаючись на те, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду було задоволено позов ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, яким є вказаний комбайн, який був придбаний ОСОБА_2 за біржовою угодою у ОСОБА_3, який в свою чергу отримав комбайн також за біржовою угодою від ОСОБА_4

рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18 жовтня 2011 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ПАТ КБ «Приватбанк»подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення вимог в повному об'ємі, посилаючись на те, що дане рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що суд не прийняв до уваги ту обставину, що застава зберігає силу для відповідача, оскільки той придбав комбайн на підставі біржової угоди після укладення між банком та попереднім власником -ОСОБА_4 договору застави; відповідно до норм закону застава може існувати окремо від закладу, реалізація права на звернення стягнення на заставне майно не перешкоджає реалізації права банку отримати предмет застави в заклад; якщо заставодавець всупереч вимогам закону чи договору не передасть предмет застави у володіння заставодержателю, заставодержатель вправі звернутися з позовом про передачу заставленого майна у його володіння.

В суді представник Банку підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення учасника процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Головуючий у першій інстанції -Порозова І.Ю. Справа № 2/2218/5952/2012

Провадження № 22ц/2290/1110/2012

Доповідач -Гринчук Р.С. Категорія № 19,27

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, однак не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустивши порушення норм матеріального права в частині встановлення відсутності у ОСОБА_2 зобов'язань перед Банком.

В зв'язку з цим рішення суду підлягає зміні.

Судом встановлено, що з метою виконання кредитного договору від 02.07.2008 року, укладеного між Банком та ОСОБА_4, того ж дня між сторонами було укладено договір застави, відповідно до якого позичальник передав у заставу Банку належний йому комбайн "Claas Lexion 480", 1997 року випуску, заводський номер НОМЕР_1. Відповідно до п. 17.12 договору застави у випадку порушення зобов'язання перед Банком ОСОБА_4 повинен передати предмет застави в заклад банку шляхом підписання акту прийому -передачі. рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 31.03.2010 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 19.10.2010 року було задоволено позов Банку до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет застави -вказаний комбайн, шляхом його продажу Банком з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд правильно виходив з того, що оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет застави набрало законної сили, тому Банк має можливість самостійного продажу комбайну в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про заставу" заклад -застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя. Обов'язки та права заставодержателя при закладі передбачені ст.ст. 45, 46 вказаного Закону.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріуса в установленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом (2654-12) чи договором.

В конкретному випадку Банк розпорядився своїм правом на звернення стягнення на предмет застави, відповідно до рішення суду йому надано можливість самостійної реалізації комбайна. Даних щодо неможливості виконання Банком рішення суду, зокрема, у відповідності з нормами ч. ч. 1, 5 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання в порядку ст. 373 ЦПК України матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи зміст поняття закладу, права та обов'язки сторін при закладі, відповідно до ст.ст. 44, 45, 46 Закону України "Про заставу", заклад є одним із самостійних способів застави, і за своєю правовою природою покликаний забезпечити можливість заставодержателя виконати зобов'язання заставодателя примусово, зокрема шляхом звернення стягнення на предмет застави. Примусове ж передання предмету застави в заклад Банку при існуючому рішенні суду про звернення стягнення на цей предмет застави, яким спірне майно вже передано у володіння та розпорядження заставодержателя не відповідає вимогам закону.

При цьому суд прийшов до помилкового висновку про те, що оскільки заставодавцем за договором від 02.07.2008 року є ОСОБА_4, будь-яких зобов'язань за договором у ОСОБА_2 перед Банком немає, тому з врахуванням ст.ст. 27, 44 Закону України "Про заставу" вимоги позивача до відповідача є безпідставними.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 31.03.2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 19.10.2010 року встановлено, що у відповідності зі ст. 27 Закону України "Про заставу", ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. В даному випадку такою особою є ОСОБА_2, якому належить право власності на спірний комбайн, тому обов'язки, що передбачені договором застави від 02.07.2008 року стосуються саме його.

За таких обставин рішення суду підлягає зміні з виключенням з мотивувальної частини посилання на безпідставність вимог Банку щодо ОСОБА_6 в зв'язку з тим, що за договором застави від 02.07.2008 року заставодавцем є ОСОБА_4, будь-яких зобов'язань за цим договором у ОСОБА_2 перед Банком немає.

В решті рішення суду ухвалено з дотриманням вимог закону, тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»задовольнити частково.

рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2011 року змінити.

Виключити з мотивувальної частини рішення суду посилання суду на безпідставність вимог ПАТ КБ "Приватбанк" в зв'язку з тим, що за договором застави від 02.07.2008 року заставодавцем є ОСОБА_4, жодних зобов'язань у ОСОБА_2 перед банком немає.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.