Справа № 22ц-2790\831\2012р. 

№ 2-2704\368\2012р.

Головуючий в першій  інстанції Пекарініна І.А.

Категорія 27 

Доповідач в апеляційній інстанції Моцний М.В.

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Моцного М.В.,

суддів - Колбіної Т.П., Птіціної В.І.,

за участю секретаря - Соменко О.П.,

представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 24 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу, -

Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя з врахуванням додаткового рішення від 24 лютого 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено у повному обсязі, з ОСОБА_4 стягнуто на користь позивача суму боргу в розмірі 860 тис. грн., у відшкодування судового збору 1700 грн. та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що боргову розписку він не писав, а суд ухвалив рішення на підставі недопустимих доказів, оскільки почеркознавча експертиза в межах даної цивільної справи не проводилась.

В судове засідання ОСОБА_4 не з'явився, телеграмою від 11.04.2012 року просив розглядати апеляційну скаргу у його відсутність.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами був укладений договір позики, на підтвердження укладення якого відповідач написав розписку, оскільки зобов'язання не виконано, борг не повернутий, сума боргу підлягає стягненню за рішенням суду.

З такими висновками погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передачу йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як вбачається з наданої позивачем розписки від 16.05.2008 року (а.с. 167) ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_5 860 тис. грн., які зобов'язався повернути до 31.08.2008 року. Наявність оригіналу боргового документу у позикодавця свідчить про невиконання умов договору позики (ст. 545 ЦК України).

Суд першої інстанції правильно оцінив викладені обставини і обґрунтовано прийшов до висновку про наявність укладеного між сторонами договору позики і невиконаного боржником зобов'язання по поверненню боргу.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 не видавав розписки на підтвердження укладення договору позики, не підтверджені допустимими доказами і спростовуються письмовим доказом - копією висновку почеркознавчої експертизи, яка проведена по кримінальній справі (а.с. 160-166), з якої вбачається, що розписка від 16.05.2008 року, яка починається словами "Я, ОСОБА_6, паспорт..." та закінчується словами "вернуть до 31.08.2008 г., 16 мая 2008 г. подпись" виконані ОСОБА_4

Зауваження відповідача про недопустимість названого письмового доказу не засновані на законі і не відповідають вимогам ст.ст. 59, 64 ЦПК України, оскільки позивачем доведений факт укладення договору позики наданням оригіналу розписки.

Відповідач допустимими доказами свої заперечення проти позову в суді першої інстанції не довів, тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції було ухвалено при повному та об'єктивному дослідженні обставин справи, при вірному правозастосуванні, а тому не вбачає правових підстав для його скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, ст.ст. 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 24 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя М.В.Моцний