АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22ц/2090/2811/2012 р.
1 інстанції: Бондарева І.В.
Справа № 2-2423/2011 р. Доповідач: Борова С.А.
Категорія: стягнення суми
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді -Борової С.А.,
суддів: Пшенічної Л.В., Івах А.П.,
при секретарі - Варюшичевій А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Юридична фірма «Престиж»на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2012 року по справі за позовом Приватного підприємства «Юридична фірма «Престиж»до ОСОБА_1 про стягнення суми, -
в с т а н о в и л а:
У вересні 2011 року ПП «Юридична фірма «Престиж»звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення штрафу.
Вказувало, що 11.04.2011 року між сторонами був укладений договір підряду, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язався на свій власний ризик виконати наступну роботу -здійснити 550 кур'єрських ходок та 100 інших операцій, необхідних замовнику, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити належним чином виконану роботу. Згідно п. 2.1.2 виконавець зобов'язався щоденно надавати замовнику письмовий звіт про хід виконання робіт.
Проте, виконавець за період з 11.04.2011 року і до часу звернення до суду не надала замовнику жодного звіту про хід виконання робіт ні за який день своєї роботи. Просило суд з підстав, передбачених п. 6.1, 6.4 договору, стягнути з відповідача на користь позивача штраф за період з 12.09.11 року по 17.09.11 року у розмірі по 5 000 грн. за кожний день, тобто всього 30 000 грн. за порушення умов договору.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.
Відповідач та його представник проти позову заперечували.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2012 року у задоволенні позову ПП «Юридична фірма «Престиж»відмовлено.
В апеляційній скарзі ПП «Юридична фірма «Престиж»(далі -фірма) ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленням нового про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування скарги фірма посилається на те, що судом першої інстанції рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Висновки суду не відповідають матеріалам справи. Договором не передбачена можливість односторонньої відмови відповідачки від нього. Більше того, згідно п.п. 7.4, 7.5 Договору -він може бути розірваний лише за наявності згоди позивача, відповідачка не вправі відмовитись від договору. Відповідачка ж в односторонньому порядку відмовилася від виконання умов вказаного Договору -не надавала кожного дня звіту за виконану роботу.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України -в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним та обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57- 60 ЦПК України.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правовідносини які між ними виникли та закон їх регулюючий, виходячи з того, що позивачем не надано доказі того, що відповідачці за період з 12.09. 2011 р. по 17.09. 2011 р. доручав виконати певну роботу передбачену умова договору. Умови договору також не містять посилань на те, що повинна відповідачка виконувати роботу передбачену умовами договору кожен день чи це були періодичні доручення. Умовами договору не передбачений звіт у письмовій формі, порядок фіксації такого звіту. Тобто умовами договору не встановлений спосіб визначення обов'язку надання письмових звітів. Відповідачка надавала передбачені умовами договору послуги, за що отримувала плату. Ніяких зауважень, нарікань не мала.
Матеріалами справи встановлено, що 11.04. 2011 р. між Фірмою та ОСОБА_1 був укладений договір підряду, згідно з яким остання зобов'язалася за завданням позивача на свій ризик виконати роботу: 550 кур'єрських ходок та 100 інших операцій, які необхідні замовнику. Строк виконання роботи становить 8 місяців.
Умови договору не містять даних про періодичність надання зазначених послуг. Суд вірно прийшов до висновку, що відповідачка повинна щоденно звітувати про хід виконаної роботи у тому випадку якщо вона їй доручалась. Разом з тим, доказів що відповідачці надавалось завдання на виконання послуг щоденно за період з 12.09.2011 по 17.09. 2011 р. суду не надано.
П. 6.2 умов договору передбачено, що у разі відступлення від умов договору, що призвело до неякісної роботи позивача, або інших недоліків у роботі передбачені відповідні санкції П.6.4 передбачено у разі порушення будь-якого пункту умов договору, виконавець повинен виплатити штраф у розмірі 5000 грн. протягом 3 днів після кожного такого порушення умов договору.
П. 3.2 договору передбачено, що у випадках виявлення відступу від умов договору чи інших недоліків, замовник негайно про це повідомляє виконавця.
Позивач не надав доказів того, що відповідачці робота надавалась кожного дня. Відсутні докази про неналежне виконання своїх обов'язків відповідачкою., докази того, що порушення на думку позивача умов договору, пов'язані з ненаданням щоденного звіту погіршили його роботу, або спричинили збитки.
Крім того, згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Зазначена норма закону не є диспозитивною, тобто сторони не вправі змінювати її положення та встановлювати у договорі штраф або пеню у вигляді твердої суми .
Висновок суду є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка.
Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.
Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об'єктивного підтвердження.
Наведені в рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.
Суд дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, та навів у рішенні мотиви спростування кожного з доводів, які наводилися.
Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст. 308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313- 315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Юридична фірма «Престиж» відхилити.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2012 року залишити без змін.
ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дні набрання законної сили.