2-3796 Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 29.03.2012 Прийняття

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 8753, 86 доларів США, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до кредитного договору від 28 серпня 2007 р. відповідачу надано кредит в сумі 5500 доларів США на строк до 26 серпня 2037 р. зі сплатою процентів.

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 08 грудня 2011 р. позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 8753 долара 86 центів США, 120 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане заочне рішення від 08 грудня 2011 р. та ухвалу цього ж суду від 12 січня 2012 р. про відмову в задоволенні її заяви про перегляд заочного рішення в даній справі, відмовивши банку в задоволенні позову. Зазначає, що частково виконувала свої зобов’язання за кредитним договором, в тому числі й шляхом списання банком заборгованості за кредитом з її зарплатної карти. Просить застосувати позовну давність в 1 рік до вимог банку щодо стягнення неустойки. Доводить необґрунтованість нарахування банком комісії та підвищення відсотків за користування кредитом з 12 % до 14,04 %.

Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_1, її представника, представника ПАТ КБ «Приватбанк», дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до кредитного договору від 28 серпня 2007 р. відповідачу надано кредит в сумі 5500 доларів США на строк до 26 серпня 2037 р. зі сплатою відсотків. Однак, відповідачем умови договору не виконуються, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 8753,86 доларів США станом на 19 вересня 2011 р., в тому числі по відсотках та неустойці.

Правильно встановивши невиконання відповідачем належним чином своїх обов’язків щодо сплати щомісячних обов’язкових платежів за кредитним договором, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства.

З огляду на вказану норму безпідставним вбачається посилання апелянта на часткове виконання своїх зобов’язань перед банком як на підставу звільнення від відповідальності, оскільки належним виконанням може вважатися лише його проведення в обсязі, визначеному договором, тобто сплата банку всіх нарахованих згідно з умовами договору та у визначених ним розмірах сум.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник визнається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим Кодексом (435-15) та не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

З розрахунку банку видно, що прострочення виплат по кредитному договору виникли з січня 2009 року, тому обґрунтовано суд прийшов до висновку про порушення відповідачкою умов даного кредитного договору та стягнення вказаної суми заборгованості. Відповідачкою не надано доказів на спростування даних розрахунків заборгованості.

Доводи апелянта стосовно застосування до вимог банку щодо стягнення неустойки річного строку позовної давності, на думку колегії суддів, також є безпідставними, враховуючи той факт, що згідно з розрахунком заборгованості (а.с. 5) та квитанцією № 79rsu84192 від 22.11.2010 року (а.с. 71) ОСОБА_1 22 листопада 2010 р. здійснила часткове погашення нарахованої пені для погашення кредиту саме за спірним договором, а тому відповідно до вимог ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності, встановленої п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, було перервано вчиненням дії, що свідчить про визнання особою свого боргу.

Посилання апелянта на необґрунтованість нарахування банком комісії та підвищення відсотків за користування кредитом з 12 % до 14,04 % спростовуються матеріалами справи, зокрема з укладеного сторонами кредитного договору (а. с 7-9 ) вбачається право банку підвищувати процентну ставку за користування кредитом за умов зміни кон’юнктури грошового ринку (п. 2.3.1 договору), а також передбачена сплата винагороди банку (п.2.2.3 та п. 6.2 договору). Банком дотриманий порядок підвищення розміру процентної ставки, передбачений п. 2.3.1. кредитного договору. Банком було направлено письмове повідомлення про зміну процентної ставки, що підтверджується копією повідомлення на ім’я відповідачки та реєстром почтових відправлень ( а.с. 108, 109-110) та про одержання даного повідомлення підтвердила відповідачка в судовому засіданні при розгляді її заяви про перегляд заочного рішення.

В той же час, судом першої інстанції не перевірено визначені укладеним сторонами кредитним договором умови стягнення неустойки.

Так, відповідно до п. 4.2 кредитного договору у випадку, якщо кредит надається в іноземній валюті пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

Згідно з офіційними даними щодо курсів валют НБУ станом на 29 березня 2012 року курс долара США по відношенню до гривні складає: 1 долар США = 7,988 грн.

Враховуючи, що розмір нарахованої пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором складає 1562 долара 43 центи США, стягненню з відповідача підлягає 12480 грн. 69 коп.

Тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні із зазначенням стягнення з відповідача боргу в наступному розмірі: 4898 доларів 92 центи США – заборгованість за кредитом, 1940 доларів 51 цент США – заборгованість за процентами за користування кредитом, 352 долара США – заборгованість з комісії за користування кредитом, а всього 7191 долара 43 центи США та 12480 грн. 69 коп. – пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором.

Керуючись ст. 303, п.3 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 08 грудня 2011 року в даній справі змінити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в такому розмірі: 4898 доларів 92 центи США – заборгованість за кредитом, 1940 доларів 51 цент США – заборгованість за процентами за користування кредитом, 352 долара США – заборгованість з комісії за користування кредитом, а всього 7191 долара 43 центи США та 12480 грн. 69 коп. – пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором, а не в сумі 8753 долара 86 центів США, як зазначено у рішенні суду.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.