Справа №2-151/11

№22-ц-2-/2090/452/2012р. 

Головуючий 1 інст.- Бондаренко В.В.

категорія -земельні Доповідач - Пономаренко Ю.А.

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого- Пономаренко Ю.А.

суддів - Черкасова В.В., Кукліної Н.О.,

при секретарі - Каплоух Н.Б., Давшан А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова і від 17 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа: Харківська міська рада про анулювання права власності, визнання права власності на 7/100 часток житлового будинку, виділу частини будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою

ОСОБА_2 звернувся з позовом про анулювання права власності, визнання права власності на 7/100 часток житлового будинку, виділу частини будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач та його представник зазначали, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності та зареєстрований за співвласниками наступним чином: ОСОБА_219/100 часток на підставі договору дарування, посвідченого 2-ю державною нотаріальною конторою м. Харкова 24 квітня 1989 року; ОСОБА_1 57/100 часток на підставі свідоцтва про право власності від 27 грудня 1984 року; ОСОБА_3 24/100 часток на підставі договору дарування, посвідченого 2-ю державною нотаріальною конторою м. Харкова 15 жовтня 1991 року. Позивач займає будинок літ.Б-1, відповідач ОСОБА_1 будинок літ. Е-1, відповідач ОСОБА_3 займав подарований йому житловий будинок літ.А-1, але з часом зніс цей будинок та побудував на його місці новий будинок літ.А-2, який згідно рішенню Ленінського райвиконкому м.Харкова №52/11 від 12 березня 1991 року прийнятий до експлуатації, актом прийомки №249 від 27 грудня 1995 року. У зв'язку з тим, що старий будинок знесений, необхідно анулювати право власності ОСОБА_3 на 24/100 часток домоволодіння. Доля в домоволодінні нового будинку складає 73/100 часток і позивач не заперечує проти визнання за ОСОБА_3 права власності на вказаний будинок. Просить виділити його долю в домоволодінні в натурі, визначити порядок користування земельною ділянкою та перерозподілити ідеальні частки між співвласниками.

Відповідачі надали зустрічний позов, який при розгляді справи уточняли, але суд своєю ухвалою від 17 листопада 2011 року зустрічний позов залишив без розгляду.

рішенням Ленінського районного суду м. Харкова і від 17 листопада 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Виділено ОСОБА_2: житловий будинок літ.Б-1- приміщення 3-4 площею 17,6 кв. метри, приміщення 3-5 площею 8,8 кв. метри, вартістю 27545 гр.; погреб літ.Г вартістю 1754 гр.; частину огородження № 1 довжиною 39,8 п. метри вартістю 1822 гр.; частину огородження №8 довжиною 23,5кв. метри вартістю 1137грн.; хвіртку № 7 вартістю 103 гр., що буде складати ідеальну частку 7/100 часток домоволодіння.

Перерозподілено ідеальні частки співвласників та зазначено, що ОСОБА_2 буде належати 7/100 часток замість 5/100 часток, ОСОБА_1 буде належати 16/100 часток замість 21/100 частини, ОСОБА_3 буде належати 77/100 часток замість 74/100 часток в домоволодінні АДРЕСА_1 Визначено порядок користування земельною ділянкою відповідно до якого ОСОБА_2 виділено в користування земельну ділянку № ІІ з боку міського проїзду з окремим виїздом на міський проїзд площею 1002 кв. метри, що відповідає його первісній ідеальній долі.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої, посилаючись на ті обставини, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права. В обгрунтування скарги зазначали, що судом невірно встановлений порядок користування земельною ділянкою, оскільки суд не врахував, що позивачу на його первісну ідеальну долю -19/100 часток будинку виділено у користування 1002м, а йому на первісну 57/100 часток домоволодіння за висновками експертизи, яку суд поклав у пісдставу рішення буде виділено у користування лише 300 кв.м., що є грубою помилкою експерта, та на що суд не звернув уваги.

В суді апеляційної інстанції апелянт пояснив, що проти перерозподілу ідеальних часток співвласників будинку не заперечує, про що зазначав в апеляційній скарзі, заперечує проти визначення порядку користування земельною ділянкою та просить визначити цей порядок відповідно до експертизи, що була проведена інститутом судових експертиз ім.проф.Бокаріуса.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

рішення суду в частині перерозподілу ідеальних часток співвласників у праві власності на будинок сторонами не оскаржується та судовою колегією не переглядається.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вислухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга підлягає частоковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

Матеріали справи містять дані про те, що домоволодіння АДРЕСА_1 належало на праві власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право особистої власності, виданого згідно рішенню виконкому Ленінської районної ради м. Харкова №13 від 25 травня 1962 року, замість загубленого договору купівлі-продажу від 1932 року.

У 1962 році рішенням виконкому Ленінської районної ради м. Харкова №106/20 від 17 липня 1962 року, у зв'язку з тим, що житловий будинок в домоволодінні №22 був визнаний як будинок тимчасового типу - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був наданий дозвіл на будівництво нового житлового будинку замість старого. Проект будівництва підлягав узгодженню в управлінні головного архітектора м. Харкова, але це рішення не було виконане. З 1962 по 1966 роки ОСОБА_6 в домоволодінні був побудований будинок, про що зазначено в рішенні виконкому Ленінської районної ради м. Харкова №72/5 від 17 травня 1966 року про дозвіл оформити спадщину ОСОБА_7

У 1966 році спадщину після ОСОБА_4 на 1/2 частину домоволодіння прийняла ОСОБА_7. На іншу 1/2 частину домоволодіння вона отримала свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя. У 1966 році ОСОБА_7 отримала дозвіл на будівництво нового будинку.

У 1984 році рішенням виконкому Ленінської районної ради м. Харкова №116/27 від 7 серпня 1984 року ОСОБА_1 було дозволено оформити самовільно побудований житловий будинок літ. «Е-1». В цьому ж році відповідно до рішення виконкому Ленінської районної ради м. Харкова №178/45 від 4 грудня 1984 року у зв'язку з будівництвом нового житлового будинку літ «Е-1»долі в домоволодіння були перерозподілені по фактично сформованому порядку користування. Співвласникам стало належати: ОСОБА_7 43/100 часток домоволодіння, ОСОБА_1 57/100 часток вказаного домоволодіння.

У 1986 році рішенням виконкому Ленінської районної ради м. Харкова №231/3 від 1 квітня 1986 року ОСОБА_7 було дозволено переобладнати літню кухню літ. «Б»під житловий будинок.

У 1989 році ОСОБА_7 подарувала 19/100 часток домоволодіння ОСОБА_2 та у 1991 році ОСОБА_7 подарувала 24/100 часток домоволодіння ОСОБА_3.

Позивач займає будинок літ.Б-1, відповідач ОСОБА_1 будинок літ. Е-1, відповідач ОСОБА_3 займав подарований йому житловий будинок літ.А-1, але зніс цей будинок та побудував на його місці новий будинок літ.А-2, який згідно рішенню Ленінського райвиконкому м. Харкова №52/11 від 12 березня 1991 року прийнятий до експлуатації, актом прийомки №249 від 27 грудня 1995 року.

З матеріалів вбачається, що площа земельної ділянки АДРЕСА_1 становила 2658 кв.м., з яких -910 кв, були закріплені рішенням виконкому Ленінської райради м.Харкова №67 від 28.02.1956р., 1658 кв.м.(самовільне захоплення) закріплені рішенням Харківської міськради №178 від 12.03.1997 року, як додаткова земельна ділянка у спільне постійне користування співвласників для обслуговування житлових будинків, надвірних будівель і споруд, у відповідності з ідеальними частками у праві власності співвласників до перерозподілу ідеальних часток співвалсників в спірному домоволодінні. При цьому, 7 травня 1997 року було встановлено межі земельної ділянки на місцевості та Харківською міськрадою виданого з цього приводу акт(а.с.80 т.1)

рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 7 грудня 2000 року долі в домоволодінні були перерозподілені по фактично сформованому порядку користування і співвласникам стало належати: ОСОБА_2 - 5/100 часток замість 19/100 часток домоволодіння; ОСОБА_1 21/100 замість 57/100 часток домоволодіння; ОСОБА_3 74/100 часток замість 24/100 частини домоволодіння.

20 липня 2001 року з участю всіх співвласників будинку було встановлено межі земельної ділянки на місцевості та Державним комітетом по земельним ресурсам Харківської міськради було видано з цього приводу акт від 31 липня 2001 року (а.с.214 т.1).

Між співвласниками склався порядок користування земельною ділянкою, за яким ОСОБА_1 користувався 1392 кв.м. та сплачував саме за цей розмір земельної ділянки податок (а.с.226 т.1), ОСОБА_3 оплачував налог на земельну ділянку розміром 586 кв.м, а позивач ОСОБА_2 сплачува налог на земельну ділянку розміром 464 кв.м.(а.с.227 т.1).

Позивач ОСОБА_2 просить визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до запропонованого 1 варіанту висновку №4749 судової будівельно-технічної експертизи від 25.10.2009 року, яку провело КП «Харківське БТІ». Відповідно до цього висновку, ОСОБА_2 запропоновано виділити на 19/43 частин домоволодіння 1002 кв.м., ОСОБА_3 на 24/43 частин домоволодіння 1266 кв.м., а ОСОБА_1 не зазначено на яку частину домоволодіння виділено 300 кв.м., зазначаючи, що це відповідає їх первісним ідеальним долям.

Визначаючи між сторонами порядок користування земельною ділянкою за варіантом, запропонованим вищезазначеної експертизи, суд 1 інстанції всупереч вимогам ст. 66, 212 ЦПК України не дав належної оцінки висновкам експерта БТІ та не перевірів чи не суперечить запропонований варіант користування земельною ділянкою інтересам сторін.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності відповідно до ст. 212 ЦПК України, колегія суддів вважає неприйнятними наведені висновки експертизи.

Судова колегія не може визнати прийнятними ці висновки експертизи БТІ, оскільки відповідно наданим документам, та про що зазначено в описовій частині даної експертизи первісні ідеальні долі співвласників складали: ОСОБА_1 -57/ 100 часток домоволодіння та ОСОБА_7- 43/100 частин домоволодіння. ОСОБА_7 подарувала 19/100 частин домоволодіння ОСОБА_2 та 24/100 частин домоволодіння ОСОБА_3 Суд 1 інстанції на зазначені обставини при винісенні рішення уваги не звернув.

Тому при визначенні порядку користування земельною ділянкою експерт повинен був зазначити саме ці розміри частин домоволодіння як первісні, а не виходити з власних розрахунків.

Доводи представника позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, що первісні частини для дослідження брались експертом виходячи з того, що ОСОБА_7 належав весь будинок в цілому, а тому експерт брала співвідношення до 43, а не до 100, спростовуються матеріалами справи та описовою частиною експертизи. До того ж розмір земельної ділянки тоді повинен братися лище у розмірі 901 кв.м., оскільки надлишки врозмірі 1658 м.кв. на той час не було узаконено.

Відповідач ОСОБА_1 самостійних вимог не заявляв, проте не заперечував визначити порядок користування земельною ділянкою згідно до запропонованих варіантів судової будівельно-технічної експертизи №7280 Харківського науково- дослідного інституту судових експертиз ім. зас.проф. М.С. Бокаріуса від 23.03.2011 року.

Колегія суддів не може визнати зазначені у мотивувальній частини висновку експертизи варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою, оскільки відповідно до остаточних висновків вищезазначеної експертизи з технічної точки зору визначити порядок користування земельною ділянкою між співвласниками у відповідності до ідеальних часток у праві власності ОСОБА_1 -57/100, ОСОБА_2-19/100, ОСОБА_3-24/100 будинку з повноюю ізоляцією співвласників не можливо, з причин вказаних в дослідницький частині. Визначити інши можливі варіанти порядку користування вказаною земельною ділянкою без залишення частки земельної ділянки у спільному користуваннні співвласників з технічної точки зору також не можливо.

Беручи до уваги, що позивач категорично заперечував проти запропонованих експертом двох варіантів порядку користування земельною ділянкою площею 2568 кв.м., яким передбачено наявність ділянки спільного користування між співвлвсниками та з урахуванням окремих виходів для кожного співласника, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині визначення порядку користування земельною ділянкою у зв'язку з неприйнятністю запропонованих варіантів визначення порядку користування спірною земельною ділянкою. Інших можливих варіантів визначення порядку користування земельною ділянкою позивачем не надано.

З підстав наведеного, колегія суддів на підставі п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України скасовує рішення суду 1 інстанції в частині та постановляє нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п.2 ч.1ст. 307, п.п.3,4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

рішення Ленінського районного суду м. Харкова і від 17 листопада 2011 року в частині визначення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа: Харківська міська рада про визначення порядку користування земельною ділянкою відмовити.

рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.