Справа № 22-ц-118/12

Головуючий у 1 інстанції: Крамар О. В.

Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі

головуючий суддя - Шумська Н.Л.

судді: Бермес І.В., Мусіна Т.Г.

секретар Служала А.Ю.

особи, які беруть участь у справі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 21.03.2011року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Філії ТЗОВ «МіК»молочний комплекс «Карпатські луки», із залученням третіх осіб ТзОВ "Мік", директор філії ТзОВ "Мік" молочний комплекс "Карпатські луки" - ОСОБА_6 про поновлення на роботі, проведення доплат до посадового окладу та за роботу в нічний час, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду 31.05.2010 року з позовом до відповідача про поновлення на роботі, проведення доплат до посадового окладу за роботу в нічний час, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 квітня 2011 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до філії ТзОВ "Мік" молочний комплекс "Карпатські луки" про поновлення на роботі, оплату часу вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди. Визнано незаконним звільнення з роботи позивача за наказом №40 від 27 квітня 2010 року у зв'язку із втратою довір'я за п.2 ст. 41 КЗпП України з 29 квітня 2010 року; зобов'язано Філію Товариства з обмеженою відповідальності "Мік" молочний комплекс "Карпатські луки" змінити формулювання причин звільнення в трудовій книжці позивача, вказавши причиною звільнення "у зв'язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, у відповідності до п.З ст. 40 КЗпП України" з 29 квітня 2010 року. У решті позову відмовлено.

рішення суду оскаржила ОСОБА_2 В апеляційній скарзі наводить доводи, згідно яких рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без вразування роз»яснень Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення у цивільній справі" від 18.12.2009 року №14 (v0014700-09) . Суд змінив формулювання причин звільнення, не дослідивши належним чином докази та обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що її звільнено з роботи з посади майстра зміни, хоча було прийнято на роботу майстром виробництва. Звертає увагу, що всупереч п.2.3, 2.25 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях від 29.07.1993 р. №58 (z0110-93) запис №17 в трудовій книжці не містить найменування нормативного акту, на підставі якого її звільнено з роботи. Зазначає, що з посадовою інструкцією майстра виробництва її ніхто не ознайомлював, а в самій інструкції відсутній її підпис. Тому лише володіючи обсягом повноважень, які вона мала би виконувати в силу займаної посади, можна було прийти до висновку щодо неналежності їх виконання. Вважає безпідставними висновки суду щодо її халатного відношення до виконання посадових обов'язків, оскільки судом не здобуто доказів систематичного невиконання без поважних причин посадових обов'язків та законності застосування заходів дисциплінарного впливу зі сторони працедавця. Натомість вона неодноразово подавала адміністрації службові записки про порушення умов зберігання продукції, що можуть призвести до їх псування та втрати, які до уваги не брались. Недостача виникла на підприємстві через неналежне ведення бухгалтерського обліку та "підгону" цифр під комп'ютерну програму, що підтверджується свідченнями свідків працівників бухгалтерії. Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, оскаржуване рішення не у повній мірі відповідає даним вимогам. Частинами 1, 3 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 звільнена з роботи з дотриманням вимог чинного законодавства, однак визнав формулювання причин її звільнення по п.2 ст. 41 КЗпП України неправильними та змінив формулювання причин звільнення "у зв'язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у відповідності до п.З ст. 40 КЗпП України", зобов'язавши Філію Товариства з обмеженою відповідальності "Мік" молочний комплекс "Карпатські луки" змінити формулювання причин звільнення в трудовій книжці.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки ним допущено порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Районним судом встановлено, що наказом №33/1к від 11.06.2008року ОСОБА_2 була прийнята на постійну роботу головним технологом у філію ТзОВ "Мік" молочний комплекс "Карпатські луки" з 11 червня 2008 року.

Сторонами в цивільному процесі, згідно ст.30 ЦПК, є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Згідно з положень цивільного процесуального законодавства відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.

Відповідно до закріпленого в ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства та за змістом ч.І ст.ЗЗ ЦПК України (1618-15) (в редакції, яка діяла на час розгляду справи) залучення судом до участі у справі особи як співвідповідача можливе лише як результат вирішення судом клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом.

Згідно із ст. 50 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ст. 95 ЦК України).

Згідно Положення про філію ТзОВ "Мік" Молочний комплекс "Карпатські луки" вбачається, що вона є відокремленим підрозділом ТзОВ "Мік", створеним на підставі рішення загальних зборів засновників від 02.07.2002 року, та не є юридичною особою. Тому філія ТзОВ "Мік" Молочний комплекс "Карпатські луки" не є належним відповідачем по даній справі, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України однією з безумовних підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм процесуального права. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення, яке оскаржується, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові, як такого, що заявлений до неналежного відповідача.

Керуючись ст.ст. 303, п.2ч.1ст. 307, п.4ч.1ст. 309, ч.2ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів-

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 березня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до філії ТзОВ "Мік" молочний комплекс "Карпатські луки" відмовити повністю.

рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом 20-ти днів з часу набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованеого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.