Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого –судді Костенка А.М.,

суддів: Ніколової Б.Ю., Фанди В.П.,

при секретарі: Гриньовій А.М.,

з участю: позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 –ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-181 за апеляційною скаргою ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4 на рішення Деражнянського районного суду від 24 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа –ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним, визнання права власності на автомобіль та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання довіреностей недійсними.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, колегія суддів

ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом, вказував, що 25 травня 2007 року між ним і ОСОБА_3 фактично був укладений договір купівлі-продажу автомобіля марки MAZDA 626, 1992 року випуску, кузов № НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований МРЕВ в м. Чернігів 21 січня 2006 року. На виконання умов договору сплатив відповідачу 6300 доларів США. В свою чергу, на підтвердження виконання своїх обов'язків за договором, ОСОБА_3 видав довіреність на право управляти і розпоряджатись автомобілем. Проте, вказаний автомобіль згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_5 і на момент подачі позову знаходиться у ОСОБА_7 Позивач вказував, що між ним та відповідачем була досягнута згода щодо всіх істотних умов договору, дотримані вимоги ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, умови договору сторонами виконані. Тому просив суд визнати договір купівлі продажу автомобіля марки MAZDA 626, 1992 року випуску, кузов № НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований МРЕВ в м. Чернігів 21 січня 2006 року, укладений 25 травня 2007 року між ним і ОСОБА_3 дійсним, визнати за ним, ОСОБА_1, право власності на автомобіль MAZDA 626, 1992 року випуску, кузов № НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований МРЕВ в м. Чернігів 21 січня 2006 року, стягнути з ОСОБА_3 судові витрати.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом ОСОБА_5 просила визнати недійсним доручення № 822 від 12 травня 2007 року, видане невстановленою особою на ім'я ОСОБА_3 на право розпорядження належним їй автомобілем марки МАЗДА 626, 1992 року випуску, державний номер НОМЕР_2, видане приватним нотаріусом м. Києва ОСОБА_8, визнати недійсним доручення № 1402 від 25 травня 2007 року, видане ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_1 на право розпорядження належним їй автомобілем марки МАЗДА 626, 1992 року випуску, державний номер НОМЕР_2, видане приватним нотаріусом ОСОБА_9 м. Деражня. Вказувала, що 12 травня 2007 року приватним нотаріусом м. Києва ОСОБА_8 від її імені

Головуючий у першій інстанції –Коваль Ф.І. Справа № 22ц-181

Доповідач –Костенко А.М. Категорія № 20

видано генеральне доручення, реєстровий номер 822, ОСОБА_3 на керування і розпорядження належним їй автомобілем марки МАЗДА 626, 1992 року випуску, державний номер НОМЕР_2. Проте, вказувала, що довіреність підписати не могла, оскільки на час її видачі знаходилась на території США. Зазначала, що отримуючи доручення ОСОБА_3 міг і повинен був знати, що розпорядження відбувається у незаконний спосіб. В подальшому, як вказувала позивачка, ОСОБА_3, діючи недобросовісно, уповноважив ОСОБА_1 керувати і розпоряджатись автомобілем. З наведених мотивів, вважаючи доручення недійсними, просила задоволити позов.

Ухвалою Деражнянського районного суду від 22 березня 2011 року позови об'єднано в одне провадження.

Рішенням Деражнянського районного суду від 24 жовтня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано недійсною довіреність № 822 від 12 травня 2007 року, якою ОСОБА_5 уповноважила ОСОБА_3 і ОСОБА_3 керувати та розпоряджатись належним їй автомобілем марки Мазда-626, 1992 року випуску, кузов № НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований МРЕВ в м. Чернігів 21 січня 2006 року, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Визнано недійсною довіреність № 1402 від 25 травня 2007 року, якою ОСОБА_3, діючи від імені ОСОБА_5, уповноважив ОСОБА_1 і ОСОБА_1 керувати та розпоряджатись належним ОСОБА_5 автомобілем марки Мазда-626, 1992 року випуску, кузов № НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований МРЕВ в м. Чернігів 21 січня 2006 року, посвідчену приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_9 Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 судові витрати, що пов'язані з явкою до суду, в розмірі 971 грн. 96 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 800 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмір 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_3, його представник ОСОБА_4, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просять змінити судове рішення, ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_7 Вказують, що в суду не було підстав для визнання недійсною довіреність № 822 від 12 травня 2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Так, зазначають, що під час придбання автомобіля в м. Києві була присутня жінка, зовні схожа на ОСОБА_5 Участі в розгляді справи позивачка не брала, тому перевірити її особу було неможливо. Під час розгляду справи почеркознавча експертиза не була проведена у зв'язку з відсутністю позивачки. При цьому ОСОБА_7 повідомляла суд, що її дочка повинна приїхати у квітні-травні 2012 року, тому, на думку апелянта і його представника, суд повинен був зупинити провадження до її повернення. Суд не звернув уваги, що при подачі позову мати позивачки діяла на підставі довіреності, виданої 13 березня 2008 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, тобто під час перебування ОСОБА_5 у США. Також, суду надана неналежна копія закордонного паспорта, не перевірено факт наявності інших закордонних паспортів. Крім того, суду не надано доказів, які підтверджували продовження терміну перебування ОСОБА_5 на території США після закінчення візи - січня 2007 року. Апелянти також вказують, що 22 березня 2010 року під час розгляду справи начальнику Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області був поданий запит, відповідь на який в матеріалах справи відсутня.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є власником легкового автомобіля марки Мазда-626 1992 року випуску, державний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_3.

22 січня 2006 року ОСОБА_5 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13, уповноважила ОСОБА_14 користуватись належним їй автомобілем Мазда-626, 1992 року випуску, державний номер НОМЕР_2, який в послідуючому помер.

Як вбачається з довіреністі № 822, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, 12 травня 2007 року ОСОБА_5 уповноважила ОСОБА_3 та ОСОБА_3 керувати та розпоряджатись (знімати з обліку, продавати, обмінювати, закладати, здавати в оренду), належним їй автомобілем марки Мазда-626 1992 року випуску, державний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_3. Довіреність видана з правом передовіри.

Діяльність нотаріуса ОСОБА_8 припинена наказом Головного управління юстиції у м. Києві з 23 листопада 2010 року.

25 травня 2008 року ОСОБА_3, діючи від імені ОСОБА_5, на підставі довіреності № 822 від 12 травня 2007 року, уповноважив ОСОБА_1 та ОСОБА_1 довіреністю № 1402, посвідченою приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу, керувати та розпоряджатись (знімати з обліку, продавати, обмінювати, закладати, здавати в оренду), належним ОСОБА_5 автомобілем марки Мазда-626, 1992 року випуску.

У відповідності до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.ст. 215, 216 вказаного Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, що існують на момент відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з закордонного паспорту ОСОБА_5, 12 травня 2007 року, тобто на час видання нею доручення на ім’я ОСОБА_3, ОСОБА_3 вона знаходилась за межами України в Сполучених Штатах Америки та не могла видати доручення на розпорядження і керування, належним їй автомобілем.

Вказані обставини підтверджуються, завіреною державним нотаріусом ксерокопією закордонного паспорта ОСОБА_5

За таких обставин довіреність № 822 від 12 травня 2007 року суперечить вимогам ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та є недійсною. Оскільки довіреність № 1402 від 25 травня 2008 року видана на підставі недійсної довіреності № 822 від 12 травня 2007 року вона теж є недійсною

Доводи апеляційної скарги, що судом не здобуто достатніх доказів про факт перебування ОСОБА_5 на день видачі довіреності № 822 –12 травня 2007 року за межами України, слід відхилити, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи, а саме закордонним паспортом ОСОБА_5 Інших беззаперечних доказів на спростування даного факту відповідачем надано до суду не було, клопотань про витребовування таких доказів (запити в ДПС, МВС та інші) відповідач перед судом не заявляв.

Безпідставними є посилання апелянта на недійсність доручення, виданого ОСОБА_5 ОСОБА_7 на представництво її інтересів в суді внаслідок відсутності в Україні на момент видачі доручення, так як видно з закордонного паспорту ОСОБА_5 на день видачі доручення ОСОБА_7 перебувала на території України.

Не призначення судом судової почеркознавчої експертизи для встановлення достовірності підпису на дорученні № 822 від 12 травня 2007 року не може бути підставою для скасування рішення, як то зазначає апелянт, з тих підстав, що проведення такої експертизи за відсутності ОСОБА_5 на території України на час слухання справи і на даний час було неможливим, призвело б до затягування розгляду справи на невизначений час. Разом з тим, таких клопотань під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем заявлено не було.

Не ставлять під сумнів висновки суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги на вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Деражнянського районного суду від 24 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.