Справа 22ц/2190/185/2012 
головуючий в суді 1 інстанції Полив’яний В.М.
Категорія 27 доповідач Ігнатенко П.Я.
Апеляційний суд Херсонської області
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2012 року січня місяця 19 дня
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs24411279) )
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі
Головуючого Стародубця М.П.
Суддів Воронцової Л.П.
Ігнатенко П.Я.
При секретарі Прохоровій І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 жовтня 2011року у справі за позовом ОСОБА_3, яка діє також в інтересах ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Дніпровської районної у м.Херсоні ради, ОСОБА_5, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання недійсним договору іпотеки,-
встановила :
У березні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що в забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_5 згідно кредитного договору від 14.05.2007 року між нею та ПАТ "УкрСиббанк", укладено договір іпотеки від 14.05.2007 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 що є її особистою власністю. Оскільки у зазначеній квартирі на час укладання договору постійно проживала її малолітня дочка, яка мала право користування житлом, а орган опіки та піклування не давав дозволу на укладення договору іпотеки, предметом якого є зазначена квартира, просила визнати недійсним договір іпотеки, зняти заборону на відчуження та виключити запис про обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 жовтня 2011року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк"посилається на те, що суд першої інстанції своїх висновків дійшов всупереч нормам матеріального права і не звернув уваги та те, що на час укладання договору іпотеки за наданими позивачкою відомостями малолітня дитина не була зареєстрована в спірній квартирі та не зберігала право користування житловим приміщенням у ній. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання кредитного зобов`язання ОСОБА_5, 14.05.2007 року між ОСОБА_3 і ПАТ "УкрСиббанк"було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, що є особистою власністю іпотекодавця (а.с.71-72). На час укладення оскаржуваного договору неповнолітня дитина - донька позивачки ОСОБА_4, 1995 року народження мала право користування житловим приміщенням в зазначеній квартирі, фактично в ній проживала та була зареєстрована, однак в порушення вимог закону договір іпотеки укладено без згоди органу опіки та піклування.
Окрім того, з паспорта позивачки ОСОБА_3, який надавався при укладанні договору іпотеки, вбачається запис про наявність дитини –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8 зв.), однак належна перевірка з метою захисту прав дитини та встановлення місця її проживання не була проведена.
Таким чином, уповноваженими особами, зокрема банком, не вчинено дій, пов’язаних з перевіркою наявності у позивачки дітей та їх реєстрації. Цей факт, який має суттєве значення у кредитних правовідносинах при укладанні іпотечного договору залишився поза увагою позикодавця-іпотекодержателя, внаслідок чого суд першої інстанції правильно визнав, що порушено права неповнолітньої дитини на користування переданим в іпотеку жилим приміщенням при укладенні договору іпотеки. Вказана обставина не спростована відповідачем, як в суді першої інстанції, так і в ході апеляційного розгляду.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, який взяв в сукупності докази про місце реєстрації дитини за місцем проживання одного з батьків, а ксерокопія довідки ОСББ "Імпульс"(а.с.114) про те, що на момент укладення договору іпотеки в квартирі зареєстрована та проживала тільки ОСОБА_3 не є належним та допустимим доказом та обґрунтовано не була прийнята до уваги судом першої інстанції.
Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, а перевірені доводи апелянта висновків суду не спростовують, тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи викладене та згідно вимог ст. 308 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. 303, 307, 309 ЦПК України колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 жовтня 2011року,- залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: