Справа 22ц-5134, 2011р.
Головуючий в 1 інстанції Хоменко В.І.
Категорія: Доповідач Прокопчук Л.П.
Апеляційний суд Херсонської області
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2012 року січня місяця 18 дня
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs25390577) )
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Прокопчук Л.П.
Суддів: Семиженка Г.В., Базіль Л.В.
при секретарі Ващенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 -представника ОСОБА_3 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 08 листопада 2011 року у справі за позовом Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації, Генічеської районної державної адміністрації до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним,
в с т а н о в и л а :
17 березня 2011 року прокурор звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 11 серпня 2008 року між Генічеською районною державною адміністрацією та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,0 га із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населеного пункту с. Стрілкове Генічеського району для розміщення оздоровчого закладу. Договір зареєстровано в Генічеському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДЗК»26 грудня 2008 року.
Згідно пункту 9 договору оренди плата складає трикратний розмір земельного податку, що відповідає 64 840,56 грн. щороку.
Рішенням Генічеського районного суду від 30 листопада 2009 року розмір орендної плати зменшено до 12% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що складає 18 807,48 грн. на рік.
Відповідно до вказаного рішення суду 30 грудня 2009 року була укладена додаткова угода, якою внесено зміни до п. 9 договору щодо розміру орендної плати.
Однак, рішенням апеляційного суду від 29 вересня 2010 року рішення суду першої інстанції було скасовано.
Посилаючись на вказану обставину, а також на ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 203, 215 ЦК України прокурор просив визнати додаткову угоду до договору оренди недійсною.
Укладенням незаконної додаткової угоди державі завдано збитків недоплатою орендної плати у розмірі 103 585,53 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.
Рішенням Генічеського районного суду від 08 листопада 2011 року позов прокурора задоволено.
Визнано недійсною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26 грудня 2008 року, укладену між Генічеською райдержадміністрацією і ОСОБА_3
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави в особі Генічеської райдержадміністрації 103 585, 53 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір 1 035,85 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив його скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову прокурора.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених у ній.
Вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, представник Херсонської обласної державної адміністрації та прокурор просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 11 серпня 2008 року між Генічеською районною державною адміністрацією і ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі, який зареєстрований у Генічеському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДЗК»26 грудня 2008 року.
За умовами договору Генічеська районна державна адміністрація передала ОСОБА_3 4,0 га із земель запасу рекреаційного призначення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту с. Стрілкове Генічеського району для розміщення готелю з розважальним комплексом, а орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату у грошовій формі та трикратного розміру земельного податку, що становить 64 840,56 грн.
Рішенням Генічеського районного суду від 30 листопада 2009 року задоволено частково позов ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди землі і визнано, що розмір орендної плати становить 12% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що складає 18 807,48 грн. на рік за 4,0 га.
На підставі вказаного рішення між сторонами укладено 30 грудня 2008 року додаткову угоду, якою внесено зміни до пункту 9 договору щодо розміру орендної плати, яка зареєстрована в реєстраційному відділі 26 березня 2010 року.
Визнаючи вказану угоду недійсною, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з вимогами ст.ст. 203, 215 ЦК України ця угода не відповідала нормам ст.ст. 21,23 Закону України «Про оренду землі», розпорядженню голови Херсонської обласної державної адміністрації від 26 червня 2008 року, а також волевиявлення одного з учасників цього правочину не було вільним та не відповідало його внутрішній волі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки правильно встановивши характер спірних правовідносин, суд вірно застосував до них норми матеріального права і дав належну оцінку зібраним у справі доказам.
Частиною 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» в редакції Закону №309-VІ від 03 червня 2008 року (309-17) визначено, що річна орендна плата на земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» (2535-12) .
А частиною 5 цієї ж норми передбачалось, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.
Факт того, що ОСОБА_3 отримав в оренду земельну ділянку на конкурентних засадах підтверджується матеріалами справи і відповідачем не спростовується.
Укладаючи договір оренди землі від 26 грудня 2008 року сторони керувалися нормами ст. 21 Закону України «Про орендну землі» та передбачили умовами договору розмір орендної плати у грошовій формі трикратного розміру земельного податку, що узгоджується з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України.
Редакція ч.4 і ч. 5 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» від 03 червня 2008 року №309-VІ діяла у період з 04 червня 2008 року по 01 січня 2011 року і доказів того, що вона не була чи не могла бути врахована при укладенні договору оренди від 26 грудня 2008 року немає.
У пункті 9 п.п. 2 договору оренди передбачені умови перегляду розміру орендної плати, а пунктом 34 визначено, що зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін.
Ні на час постановлення рішення судом 30 листопада 2009 року, яким визначався зменшений розмір орендної плати, ні на час підписання додаткової угоди ніяких змін після укладення договору оренди в законодавстві не відбулося, а інші підстави перегляду розміру орендної плати ОСОБА_3 не заявлялися, тому за приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Оскільки ні умовами договору, ні Законом України «Про оренду землі» (161-14) не передбачено підстав для зміни розміру орендної плати, а рішення суду від 30 листопада 2009 року скасоване апеляційним судом, то вимоги прокурора в інтересах держави про визнання додаткової угоди недійсною підставно задоволені судом першої інстанції.
Крім того, змістом рішення Генічеського районного суду від 30 листопада 2009 року та додаткової угоди від 30 грудня 2009 року підтверджується, що волевиявлення Генічеської РДА на зміну умов договору не було вільним, чим спростовуються в цій частині доводи апеляційної скарги.
Правильним на думку колегії є і рішення суду в частині стягнення збитків у розмірі 103 585,53 грн., що узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 216 ЦК України та підтверджено розрахунком /а.с. 93-94/.
Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 26 червня 2008 року №864, то вони є неспроможними, виходячи з наступного.
В укладеному сторонами договорі оренди землі в розділі «Предмет договору»зазначено, що земельна ділянка із земель запасу рекреаційного призначення, розташована на території Стрілківської сільської ради, передається в оренду ОСОБА_3 саме на підставі розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 26 червня 2008 року №864 «Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення, надання в оренду земельної ділянки та встановлення розміру орендної плати за користування нею», тобто сторони договору погодили, що в його основу покладається розпорядження голови ОДА.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то підстав для її задоволення і скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -представника ОСОБА_3 відхилити, а рішення Генічеського районного суду від 08 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді:
Л.П.Прокопчук
Г.В.Семиженко,
Л.В.Базіль